Учора українська парламентська делегація на чолі з Головою ВР Володимиром Литвином, яка перебуває з офіційним візитом в Італії, відвідала Ватикан. Її прийняв глава Святійшого Престолу Папа Іоанн Павло ІІ. Ця зустріч відбулася в розпал воєнних дій в Іраку, проти яких виступає Ватикан, що розташований на території Риму, який підтримує жорсткі заходи стосовно Багдада. Нині у Ватикані моляться не лише за те, щоб кровопролиття припинилося, а й за те, щоб світ перестав бути розділеним навпіл — на тих, хто «за» дії коаліції, і тих, хто «проти».
Цьому важливому візиту передував, мабуть, найнасиченіший день програми перебування наших депутатів у Римі. Він розпочався з переговорів з найколоритнішою політичною фігурою Італії, колишнім президентом країни, а нині довічним сенатором Оскаром Луїджі Скальфаро. Політичне довголіття 84-річного Скальфаро, яке триває вже понад півстоліття, пояснюють на Апеннінах насамперед його державною мудрістю і розсудливістю. Як розповіла журналістам прес-секретар глави ВР Лариса Троян, Скальфаро — активний прихильник розвитку співробітництва з Україною — був зворушений запрошенням відвідати Україну, а в своїй розмові з Володимиром Литвином він піддав гострій критиці позицію уряду Італії стосовно війни в Іраку. Зокрема, він заявив, що президент Буш припустився помилки, розпочавши війну в Іраку. Не мають рації, на його думку, і Франція з Німеччиною, які розколюють єдину Європу.
А може, й немає поки що єдиної Європи, до якої Україна так прагне?.. Таку думку було завуальовано притчею про те, як сліпий просить іншого сліпого вивести його на дорогу. Її було висловлено на одній із зустрічей Голови ВР з Головою Палати депутатів Італійської Республіки паном Казіні.
Під час переговорів Володимир Литвин запропонував підписати протокол про наміри між парламентами України та Італії. І, як заявив журналістам після закінчення зустрічі пан Казіні, італійська сторона із задоволенням прийняла цю пропозицію, оскільки вважає його новим етапом спільної роботи.
Відповідаючи на запитання «ГУ» про те, що це за документ, Володимир Литвин зазначив, що він дасть змогу визначити чіткий механізм того, як працюватимуть наші групи, як ми співпрацюватимемо на рівні парламентів, груп, комітетів і фракцій. «Ми маємо такий досвід роботи з парламентами Росії, Польщі, держав Балтії, де нашу співпрацю поставлено на планову основу, — пояснив Голова ВР. — Саме такий підхід ми хотіли б запропонувати й італійському парламенту». «Ми маємо багато точок дотику. Якщо ми краще розумітимемо одне одного, то й наші народи краще розумітимуть одне одного», — заявив Володимир Литвин.
Коментуючи підсумки переговорів, П’єр Фердинандо Казіні висловив дружнє ставлення до українського народу і заявив про бажання зміцнити відносини між нашими парламентами. Він також заявив, що обидві сторони разом висловили своє занепокоєння стосовно ситуації, що склалася через війну в Іраку. «Ми підтвердили необхідність створення нового світового порядку, який базується на принципі багатосторонності, та стосовно нової ООН», — підкреслив глава нижньої палати італійського парламенту.
Володимир Литвин оцінив зустрічі, які відбулися цього дня в парламенті та міністерстві з питань європейської інтеграції «як вищою мірою ефективні». Переважно сторони обговорювали глобальні проблеми в контексті глобальних процесів, які відбуваються в світі. «Наші позиції збігаються», — заявив Володимир Литвин, додавши, що Україна зацікавлена у сильній об’єднаній Європі і такому важливому інструменті підтримки миру і розв’язання всіх суперечок, як ООН. Водночас, на думку Голови ВР, цей інструмент повинен мати важелі впливу, щоб рішення, які ухвалюються ООН, доводили до логічного кінця.
Роль ООН, Європи і України, ситуація навколо війни в Іраку обговорювалися практично на всіх зустрічах і з головою фракції «Ліві демократи» Лучано Віоланте, і з головою комісії Палати депутатів з питань виробничої діяльності Бруно Табаччі, і з міністром з питань євроінтеграції Італії, лідером партії Об’єднані християнські демократи Рокко Буттільйоне. Між іншим, поставити запитання італійським політикам стосовно Іраку мені вдалося лише після зустрічі наших депутатів з головою нижньої палати. Я запитала пана Казіні, чому парламент Італії підтримав позицію уряду, яка полягала в тому, що США розглядають воєнні дії проти Іраку як законні, а 90 відсотків населення країни так не вважає.
— Глава парламенту представляє ті рішення, які приймає парламент, — відповів «ГУ» пан Казіні. — Але я хотів би сказати, що італійський парламент не ділиться на тих, хто виступає за мир, і тих, хто проти миру. Ми можемо розділитися стосовно шляхів реалізації миру, але всі ми виступаємо за мир. У нас в країні відбувається багато маніфестацій. Люди справді виступають за мир в Іраку. Всі вони мають підтримку і розуміння. Але ми не можемо однаково сприймати Буша і Хусейна. Буш — президент великої демократичної країни і, якщо він помилиться, населення його за це покарає: голосуватиме за іншого президента. Саддам Хусейн — тиран, який застосовує хімічну зброю і зброю масового знищення проти власного народу. І він не має жодних симпатій з боку італійського народу.
Ця відповідь цілком відповідає тій зовнішній політиці, яку нині проводить Італія. Рим залишається активним прихильником атлантизму, послідовно виступаючи за збереження присутності США в Європі. Водночас посол України в Італії Борис Гудима сказав мені, що недавно створену вісь Вашингтон—Лондон—Рим—Мадрид треба сприймати як ситуативну, оскільки довгостроковим інтересам Італії все-таки відповідає збалансований багатополюсний світ.
Володимир Литвин уже не раз повторював, що Ірак начебто відсунув решту проблем на другий план. Однак, обговоривши позиції стосовно глобальних світових процесів, на кожній зустрічі сторони обов’язково зупинялися на обговоренні окремих, конкретних проблем, що стосувалися двосторонніх відносин України і Італії. Це питання євроінтеграції, які включають наше прагнення якомога швидше вступити до СОТ, і діяльність у рамках Ради Європи, і проблеми українських нелегалів, і майбутнє п’ятого транспортного коридору, і інвестиції, і спільні енергетичні проблеми, і багато іншого, що потребує негайного розв’язання і безперечної підтримки з боку законодавчих органів України і Італії.
