Другий день перебування в Норвегії української парламентської делегації на чолі з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином розпочався з переговорів у МЗС північного королівства з його главою Яном Петерсоном. Решту цього дня, починаючи із зустрічі з прем’єром Норвегії Хйолем Магне Бондвіком, депутати присвятили блоку торгово-економічних питань. Зокрема, проведенню цьогоріч першого формального засідання україно-норвезької робочої групи.
У зовнішньополітичному відомстві, як і напередодні в парламенті Норвегії, ішлося про потребу активізувати відносини між двома країнами. Говорили і про євроатлантичні прагнення України. Нагадаю: хоча на порядку денному коаліційного уряду Норвегії вступ країни до Європейського союзу не стоїть, однак виконавча влада запровадила нову «європейську політичну платформу», а Стортинг отримав першу щорічну доповідь про співробітництво Норвегії у рамках ЄС. 
На зустрічі зазначалося, що хоча громадська підтримка членства Норвегії в Євросоюзі збільшилася (58 відсотків норвежців «за»), уряд вважає її недостатньою для проведення референдуму з цього питання. А щодо Північноатлантичного альянсу, то в Осло не раз підкреслювали: Норвегія як член НАТО підтримує подальший розвиток відносин Києва та Брюсселя.
Сторони також погодилися з тим, що без підтримки на законодавчому рівні задоволення євроінтеграційних амбіцій України навряд чи можливе. На думку керівника депутатської групи дружби Україна—Норвегія Андрія Шкіля, висловлену ним в інтерв’ю «ГУ», найближчим часом Україні потрібно презентувати себе в Норвегії. З тим щоб зацікавити колег із Стортингу у співпраці. Річ у тім, що в норвезькому парламенті немає груп дружби, вони структурно не передбачені. Тим часом створюються групи депутатів, які, якщо мають таке бажання, співпрацюють з кожною конкретною країною. «Необхідно викликати інтерес до України, як до країни з великим потенціалом, що потребує не просто доброго слова, а й інвестиційної участі норвезького капіталу в певних проектах», — заявив Андрій Шкіль, підкресливши важливість взаємної ратифікації двома державами угоди про захист інвестицій. Норвежці дуже обережні в бізнесі і через низку причин на даному етапі взагалі відмовляються від ратифікацій таких угод з будь-якою країною. Причина — сумнів у їх доцільності. На думку депутата, в нас є реальні шанси переконати Осло ратифікувати угоду. Для цього делегація Стортингу на чолі з Йоргеном Космо має відвідати український парламент, в якому з ініціативи депутатів можуть відбутися зустрічі з українськими підприємцями. А ті, у свою чергу, могли б презентувати проекти, що потребують підтримки норвезьких інвесторів.
Прикладом можуть слугувати два проекти на суму в 500 млн. доларів з утилізації та з промислового видобутку метану, про які йшлося під час переговорів членів делегації з представниками норвезьких бізнесових кіл у Торговій раді Норвегії. Як розповів «ГУ» голова Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Клюєв, в Україні одразу в кількох областях знайдено великі родовища метану. «В Норвегії є неабиякий досвід з видобутку газу», — заявив депутат, висловивши впевненість у тім, що коли українська сторона запропонує норвезьким бізнесменам серйозні умови та гарантії, то є реальна перспектива продовжити переговори в Україні з картами і цифрами в руках. Нагадаю, що Норвегія володіє значними природними запасами нафти й газу і посідає третє місце у світі, після Саудівської Аравії та Росії, за обсягами експортованої нафти. Проте одним із ключових питань економічної політики країни є підготовка до того періоду, коли ці запаси можуть вичерпатися. Інвестицією в майбутнє можна вважати створений норвежцями Урядовий нафтовий фонд, до якого переказують частину доходів від експорту нафти та газу. На сьогодні він становить 43 млрд. доларів США. Як відомо, гроші мають працювати. І наші депутати переконані, що норвезький інвестор зацікавиться Україною. Тим паче що нині сума прямих інвестицій у нашу економіку становить 40,8 млн. доларів США.
Серед цілої низки зустрічей, які відбулися впродовж двох днів перебування делегації ВР в Осло, однією з важливих і обов’язкових, згідно з норвезьким протоколом, стала зустріч віч-на-віч короля Норвегії Гаральда V з Володимиром Литвином. Як повідомив глава нашої делегації, розмова з королем здебільшого була присвячена історії. «Знання минулого — запорука того, що ми успішно розв’язуватимемо завдання сьогодення та майбуття», — підкреслив в інтерв’ю «ГУ» Володимир Литвин. Адже відносини між Україною та Норвегією сягають своїм корінням часів Київської Русі: варяги брали участь у битвах Ярослава Мудрого зі Святополком, а норвезький принц Гаральд Сміливий був одружений з дочкою Ярослава Мудрого Єлизаветою.
Утім, у королівському палаці так само, як раніше в Стортингу, а потім у МЗС та в прем’єр-міністра Норвегії, ішлося про конкретні кроки двох країн, спрямовані на зміцнення співробітництва. При цьому Гаральд V акцентував увагу на співробітництві і в гуманітарній сфері. Зокрема, на питаннях ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Підкреслю, що Норвегія брала участь в обох донорських конференціях Чорнобильського фонду «Укриття», зробивши свої внески в розмірі 3 і 2,5 мільйона доларів США.
 
Осло.