Шістдесят тисяч гривень заощадили у минулому році на використанні електроенергії у згаданому господарстві. Замість 360 тисяч кіловат-годин — приблизно стільки потребували виробничі підрозділи господарства —лічильники зафіксували, за підсумками 2002 року, цифру,  втричі меншу. Щоб досягти такої економії, керівнику господарства Віктору Волошину, як він сам жартує, треба було стати... електриком.

Коли б не раціональне використання енергоресурсів, каже Віктор Вікторович, господарство пішло б уже з молотка. І це не перебільшення. З такими боргами як було далі господарювати — мільйон сімсот тисяч гривень перейшло у спадок новоствореному агропідприємству СТОВ «Перемога» від попередника. З них сто двадцять тисяч — зароблені, але не виплачені селянам кошти. Вибирати не доводилося: або пан, або пропав — змушені були рахувати кожну копійку.

З однієї газетної публікації Волошин довідався про так званий зонний облік у використанні електроенергії. Власне, він і без цього знав, що у нічні години оплата за неї найдешевша, у години пік —навпаки, найдорожча. Зацікавило інше: застосування лічильників зонного обліку. Завдяки чому, йшлося у статті, можна стежити за тим, яку кількість електрики використовують безпосередньо на тому чи тому виробничому підрозділі. Достатньо лише підійти до такого лічильника — і все видно, як на долоні.

У господарстві є три знижувальні трансформаторні підстанції. На двох з них уже встановили такі лічильники. Точніше, старі, роторного типу, замінили на електронні зарубіжної фірми «Скайтес». Такі прилади насамперед відзначаються високою точністю обліку енергії. Самими лише лічильниками проблема економії, звісно, не розв’язувалася. Енергетики, які встановлювали їх, порадили перейти на режим зонного використання енергії. Простіше кажучи, треба було забути про електроенергію в години-пік: з восьмої до десятої ранку, а також з 17-ї до 20-ї (осінь—зима) і з 20-ї до 23-ї (весна—літо). Натомість усі графіки змістити на нічний час.

Відверто кажучи, не всі фахівці погоджувалися з таким підходом до справи. Селяни нізащо не будуть працювати вночі — твердили опоненти... Вибирати, повторюю, не доводилося.

Першими запровадили нічні зміни пекарі місцевої пекарні: в ній випікають хліб для трудівників господарства, до речі, видають його в рахунок оплати праці, до того ж за ціною, нижчою, ніж у магазині. Закачувати воду (для потреб тваринницьких ферм) у водонапірну башту, а також нагрівати її в котлах у нічний час оператори погодилися без особливих умовлянь. Найважче було організувати селян на нічну роботу з приготування кормів на дробильних установках. Для цього залучалося найбільше працюючих. Коли ж їм повідомили, що таку роботу оплачуватимуть за подвійним тарифом, ніхто не став відмовлятися від пропозиції «піти на ніч».

— У години пік, — каже В. Волошин, — ніхто нічого не вмикає. Стоїть млин, не працюють холодильники, гноєтранспортери. Для їх роботи визначено інший час: наш графік називається тризонним. Тобто він передбачає роботу електроприладів і механізмів у денний час. Але тільки в чітко визначені й погоджені з енергетиками години, у так званий напівпіковий період. Це, по-перше. По-друге, виконуємо лише ту роботу, яку не можна робити вночі. Зате про години пік, повірте, в нас уже знають навіть діти у школі...

Найбільшим аргументом на користь змінного графіка, за словами В. Волошина, є конкретні розцінки оплати за спожиту електроенергію: у нічний час за один кіловат платимо лише 5 копійок, у напівпіковий період — 25, а в годину пік нам би це обійшлося в 45 копійок. Чи треба ще про щось говорити?

За підрахунками головного бухгалтера СТОВ Віктора Кучерука, досягнута економія майже вчетверо перекриває витрати коштів за роботу в нічні зміни. Ось чому з ініціативи керівника господарства зараз розробляють умови нарахування доплат за економію електроенергії. Поки що преміальні платитимуть керівникам підрозділів, де буде найбільша економія (порівняно з доведеними лімітами). Вони, у свою чергу, теж ввійшли з пропозицією: встановити ще декілька лічильників зонного обліку. Річ у тім, що один з них у даний час фіксує витрачену електроенергію одразу на декількох підрозділах — на зернотоку, пилорамі, свино- і молочнотоварній фермах. У зв’язку з цим, буває, трапляються непорозуміння на кшталт: Іван киває на Петра. Керівник господарства каже, що зауваження слушні, тому принаймні ще два лічильники з часом з’являться в господарстві.

— А як бути під час жнив, коли деякі агрегати, зерноочисні машини, наприклад, працюють цілодобово?

— У періоди гарячих сільськогосподарських робіт про економію не думаємо, працюємо тоді, коли треба і скільки треба, — розповідає В. Волошин. — Перед цим лише повідомляємо енергетиків і переходимо на деякий період на звичайний облік електроенергії.

Вінницька область.

КОМЕНТАР начальника служби збуту енергії ВАТ «Вінницяобленерго» Миколи Зазгарського:

— Близько п’ятдесяти підприємств області вже уклали угоди з енергетиками на тризонний облік використання електроенергії. Для тих, хто за специфікою роботи може перенести електронавантаження на нічний час або напівпікові години, це дуже вигідна справа. Тому ми всіляко заохочуємо до неї не лише юридичних, а й фізичних осіб. Надто тих, хто займається підприємництвом, скажімо, має пилораму чи інші засоби виробництва, що потребують електроенергії. За такою само схемою могли б піти ті, хто використовує електрокотли для обігрівання власних будинків.

Якщо для підприємств визначені лише тризонні графіки обліку, то для приватних споживачів є можливість вибору: вони можуть укласти договір на дво- або тризонні графіки обліку. Чим вони різняться? В останньому передбачені найнижчі тарифи оплати за спожиту електроенергію.