Незважаючи на аж ніяк не задовільний фінансовий і матеріальний стан справ у галузі культури, один із найстарійших музично-театральних закладів країни —Харківський державний інститут мистецтв імені 

І. Котляревського продовжує дивувати нас не лише здобутками своїх видатних вихованців, а й талантами сучасної студентської молоді.
А втім, заслужений діяч мистецтв України, професор, ректор ХДІМ Г. Ігнатченко вважає, що успіх, приносить нива, щедро засіяна майже століття тому.
— Нам уже 85 років. За такий довгий шлях, що вмістив у себе не одну історичну добу, інститут не тільки не розгубив свій первісний творчий потенціал, а й значно його примножив, збагатив. Радість переповнює серця педагогів за тих наших випускників, якими пишається не лише весь колектив, а й уся Україна. Достатньо пригадати відомих режисерів, народних артистів, лауреатів багатьох премій Леоніда Бикова, Миколу Мащенка, Леся Сердюка, Олексія Петренка, Світлану Коркошко. Видатних педагогів-композиторів Андрія Штогаренка, Юлія Мейтуса, Ісаака Дунаєвського, Дмитра Клєбанова та багатьох інших. На жаль, усіх не перелічити.
Однак і сьогодні в інституті не бракує обдарованих вихованців, які з успіхом виступають на численних національних та міжнародних конкурсах. Тільки за останні п’ять років звання лауреатів і дипломантів здобули майже 200 студентів. Минулий рік не став винятком і приніс нові імена, нових лауреатів. Серед них можна відзначити Максима Пастера — вокаліста, який одержав першу премію на фестивалі «Янтарный соловей» у Росії та Гран-прі конкурсу імені Солов’яненка в Донецьку. Студентський ляльковий театр став лауреатом міжнародного конкурсу в Бельгії. Наталя Костенко вразила публіку грою на домрі, виборовши Гран-прі на другому конкурсі імені Гната Хоткевича в Харкові. Олександра Савицька переконала музичну громадськість, що харківська школа цимбалістів — одна з найліпших в Україні, ставши призером міжнародного фестивалю у Львові. Недавній випускник Дмитро Гришин підтвердив свій клас одного з найкращих вокалістів країни на конкурсі імені М. Лисенка.  Сьогодні і наш Молодіжний симфонічний оркестр «Слобожанський» відомий далеко за межами України.
— Завдяки чому, а головне — кому, досягається така висока артистична майстерність, — цікавлюся в ректора.
— Кожному з наших студентів дається можливість на індивідуальну підготовку: з ним працюють і професор, і концертмейстер. Для нас головне, як то кажуть, якість, а не кількість випускників. На мій погляд, такий підхід плідніший. І цьому, як я вже казав, є чимало підтверджень.
Інститут мистецтв не перший рік доводить: у класичному музичному навчальному закладі з успіхом можна навчати, розвивати творчі здібності естрадно-джазових виконавців. Незважаючи на короткий термін свого існування, кафедра інструментів естрадного оркестру вже голосно заявила про себе.
Кажучи про жанр естрадного мистецтва, також слід згадати і кафедри академічного напряму. Неймовірно, але факт. Ансамбль народних інструментів «3+2», який є творчим виразом самої кафедри народних інструментів, виборов перше місце на Всеукраїнському конкурсі артистів естради. А колектив студентського театру ляльок — друге місце. Багатогранна та всебічна і музично-громадська діяльність педагогів Харківського інституту мистецтв. Більш як десять років уже існує традиційний фестиваль класичної музики «Харківські асамблеї». Чільне місце серед інших фестивалів посідає фестиваль «Павло Луценко і сучасність», конкурс вокалістів імені Івана Алчевського.
Щороку на базі інституту проходить міжнародний конкурс виконавців на народних інструментах імені Гната Хоткевича. Вже відбулися два міжнародні конкурси виконавців на українських народних інструментах, ініціаторами та організаторами котрих стали Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича і кафедра народних інструментів інституту. З кожним роком кількість учасників дедалі збільшується. Це засвідчує зростаючий інтерес до народної музики. До речі, наприкінці минулого року Харків відзначив 125-річчя від дня народження видатного діяча української культури.
У рамках святкування в інституті також було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Традиція і сучасність в українській культурі» за участю студентів та викладачів вузу.
Варто сказати й про міжнародні зв’язки Інституту мистецтв із зарубіжними музичними навчальними закладами. Це консерваторії Цинциннаті, Нюрнберга, Неаполя, вищі музичні школи Женеви, Варшавська театральна академія.
Але нині склалася така ситуація, що навіть мистецтво потребує технічного прогресу. Необхідні й комп’ютери, і відповідне програмне забезпечення, різноманітна апаратура, що коштує недешево. Парадокс, але в Інституті мистецтв навіть фортепіано і роялі не оновлювалися років із двадцять. На жаль, творчому колективові не під силу самостійно впоратися з цією, здавалося б, «дрібною» проблемою. Турбота з боку державних структур просто необхідна. Дивлячись у майбутнє, не можна забувати про минуле, нехтувати духовністю. Завдання мистецтва — бентежити серця. Сьогодні і завжди.
 
Харків.