ІІІ міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика — одна з найуспішніших наших культурних акцій. Про цей проект — бесіда з президентом Ліги українських меценатів Володимиром ЗАГОРІЄМ:
— Конкурс народився три роки тому з ініціативи відомого бізнесмена і мецената з Канади Петра Яцика. Наша Ліга звернулася до Міносвіти: є ідея, ми згодні її фінансувати. Міністр В. Кремень нас підтримав і восени 2000 року конкурс стартував за участю понад 200 тисяч школярів. Другий конкурс — уже понад п’ять мільйонів школярів, учнів ПТУ, студентів. І це в країні, яку довго і потужно русифікували! Здавалося, що цю проблему з місця вже не зрушити.
— П’ять мільйонів — межа? Адже у нас 6,8 млн. школярів, 0,5 млн. учнів ПТУ і 1,5 млн. студентів...
— Не забувайте про українців з-за кордону! Конкурс показав, що разом багато можна зробити, навіть українізувати Україну. Тому дуже важливою була підтримка Національної радіокомпанії, яка широко висвітлювала обидва конкурси, а заключні свята української мови з нагоди завершення конкурсів транслювала в прямому ефірі. Нас чули і вдома, і в Австралії, Канаді, Росії. А чого вартий проведений Національним радіо 22 травня Радіодень рідної мови і Всеукраїнський радіодиктант для тисяч слухачів.
— Не кажуть, що великі премії — це непедагогічно?
— Я не чув. Хоча ми справді щедрі. У другому конкурсі нагородили понад 1500 школярів і студентів. Премії досить високі: 10—11 класи — 7000, 8—9 класи —6000, 7, 6, 5 класи — 5000, 2—3 класи — 4000. Зіпсувати дітей ці гроші не можуть, бо вони чесно зароблені. До речі, 2002 року в конкурсі вперше взяли участь студенти технікумів, коледжів і ПТУ. Серед переможців — студенти Харківського педколеджу, Шахтарського технікуму Донецького університету економіки і торгівлі, Київського педколеджу, Хмельницького музучилища. Шкода, що учням ПТУ непросто перемагати, гадаю, вони покажуть себе у третьому конкурсі. Конкурс задумувався передусім для дітей, молоді. Але торік ми вперше нагородили десятьох учителів української мови, учні яких вибороли перші місця.
— Жертводавців конкурсу з діаспори — понад двісті. А з України багато?
— Люди і суми різні. 55 тисяч доларів дав добродій з Канади Станлі Пітерсон. 20 доларів — анонімний жертводавець. А лауреат премії ім. Нитченка директор видавництва «Українська енциклопедія» Михайло Зяблюк передав у фонд конкурсу свою премію — 1000 гривень...
— А як партії, що на людях «рвуть сорочку за неньку»?
— Надто щедрих нема. Тим, хто хотів «засвітитися» в конкурсі перед виборами, ми відмовили. І гроші, і люди мають бути чисті. Та ми уважні до тих, хто має пропозиції. Як-от народний депутат О. Кузьмук, «Експресбанк» (голова правління Ю. Джус), який встановив премій на 23000 гривень, Всеукраїнське об’єднання «Держава» (голова В. Бачигін) — на 8000 гривень. Серед благодійників — низка ЗМІ, чиї редактори увійшли до нашої наглядової ради, видавництва «Смолоскип», імені Олени Теліги, «Обереги», «Школа», «Наукова думка», «Просвіта», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Либідь», «Абрис», «Основи», «Махаон-Україна», «Українська енциклопедія», «Український письменник», «Юніверс», «Дух і літера». Чудово, що зацікавилися ІІІ конкурсом і міністерства, зокрема оборони, охорони здоров’я, транспорту, що мають свої навчальні заклади. А в ідеалі хай би вся Україна, діти й дорослі, щороку виходили на цей марафон. А вінцем його міг би стати Всеукраїнський диктант за участю Президента, народних депутатів!
Бесіду вела Світлана КОРОНЕНКО