На території Гончариської сільської ради Катеринопільського району розташовано два села і один хутір. Населення тут небагато — всього 866 жителів. Віддаленість самої Гончарихи, Ромейкового і хутора Новоукраїнки від «великих доріг» створює для селян чимало труднощів. Із занепадом сільськогосподарського виробництва, появою на селі великої армії безробітних, у них, як і скрізь у сільській місцевості, з’явився ще один клопіт. Як уберегти майно двох сільгосптовариств, як захистити свої оселі і підсобне господарство від заїжджих і місцевих крадіїв? Як поставити заслін пияцтву, наркоманії, що, немов іржа, проникають у сільську громаду? Дільничний міліціонер, у якого під опікою п’ять-шість сіл, не в змозі навіть щодня об’їхати їх...
— На зборах громадян Гончарихи і Ромейкового ми обговорили всі свої біди і вирішили створити загони самоохорони, — розповів сільський голова Василь Бибик. — Нас підтримала районна влада і працівники правоохоронних органів. Рішенням виконкому ми затвердили статут про діяльність громадських формувань та командирів двох загонів у кількості 25 осіб. Очолили підрозділи авторитетні в селі люди. Це колишній «афганець» Микола Вовкотруб та Петро Чупренюк. При виконкомі почав працювати штаб охорони порядку у складі п’яти чоловік.
Восени і взимку члени загону самоохорони виходять на чергування щодня. Навесні і влітку — двічі на тиждень. Торік підрозділ Петра Чупренюка розкрив два злочини. Злодіїв, котрі проникли на територію сільгосптовариства імені Ватутіна і виводили з ферми тварин, було спіймано і передано в руки міліції. Відбувся суд, зловмисників покарано. Відтоді в селах зменшилася кількість дрібних крадіжок, а заїжджі розкрадачі зовсім забули стежку до Гончарихи. За затримання злочинців усіх членів загону самоохорони нагородили грошовою премією в сумі 50 гривень кожному.
Сільська рада ухвалила рішення, за яким підприємства, організації усіх форм власності, розташовані на території Гончариської сільради, при укладанні трудових договорів з членами загону самоохорони передбачають для них певні пільги. Як, наприклад, додаткові п’ять днів до відпустки.
— На жаль, — продовжив Василь Бибик, — чинне законодавство не передбачає юридичного захисту членів загонів самоохорони. Не врегульовано це питання й на рівні правоохоронних органів. Добре було б, аби за такими сільськими підрозділами закріплювався офіцер міліції, котрий проводив би з самоохоронцями заняття. Та найголовніше — що сільська рада, маючи куций бюджет, неспроможна утримувати за свій рахунок це потрібне для територіальної громади формування. Тож поки що гончариські «козаки» патрулюють вулиці свого села та охороняють добро селян на власному ентузіазмі. А ще — за моральної підтримки і вдячності односельців.
Черкаська область.
