Сідаючи за парти на батьківських зборах, тата-мами нерідко «впадають» у дитинство. Ні-ні, та й долинає із задньої парти запитання. Це аж ніяк не запитання Вовчика, що заганяє «училку» у глухий кут. Батьків цікавлять серйозні проблеми.
— Чи правда, що комп’ютеризація шкіл з тріском провалилася?
— За твердженням міністра освіти і науки, програму комп’ютеризації справді завалено. До того ж на загальнодержавному рівні. Із 47 мільйонів гривень держбюджет виділив лише 2,3 мільйона. Покладається міністр тільки на владу в регіонах, де на комп’ютери розщедрюються місцевий бюджет і підприємницькі структури.
— А які плани в міністерстві стосовно безплатного навчання дітей у вузах?
— Торік на кожні 10 тисяч осіб припадало 340 студентів (у 1986-му — 176). Кількість тих, хто навчатиметься за держрахунок нинішнього року, збільшиться на п’ять відсотків. Майже 50 відсотків студентів нині навчаються за власний кошт.
— Мій син до чотирьох років читав і писав, складав вірші та казки. А в школі вчиться погано. Чим це пояснити?
— Як стверджують психологи, у шість-сім років відбувається різке зростання інтелекту, тому в цьому віці дитину слід проконсультувати у фахівців. Ваша дитина може мати геніальні здібності, але не виявляти себе в навчанні. Обдаровані діти найчастіше мають поганий почерк, не вміють лічити, погано читають, одне слово, ледве можуть впоратися з програмою першокласника. Але... Треба пам’ятати, що Пушкін був бездарним у математиці, Бетховен до смерті так і не вивчив таблицю множення, Енштейна у 15 років виключили з гімназії за неуспішність, поет Бернс довго не вмів читати, а Шаляпіна не прийняли до церковного хору...
Що вас, читачу, ще цікавить? Батьківські збори тривають, чекаємо ваших запитань. Каверзних, гострих, але непустих.