Як стверджують чиновники, за три роки сільськогосподарські підприємства Харківської області наполовину обновлять свій застарілий парк сільськогосподарської техніки. А до 2008 року на полях області практично не залишиться старих машин. Їхнє місце займуть сучасні трактори і комбайни.

Прогноз дуже оптимістичний. Зважаючи на те, що зростання обсягів промислового виробництва в Харківській області за 11 місяців поточного року становить лише 4,2 відсотка. Область не тільки не виконала програму економічного і соціального розвитку на 2002 р. — досягти приросту промислового виробництва на 7 відсотків, а й завершує рік з темпами нижчими, ніж у середньому в Україні. Підприємства тракторного та сільськогосподарського машинобудування знизили обсяги виробництва аж на 25%.

І все-таки, обговорюючи програму розвитку сільськогосподарського машинобудування і забезпечення господарств технікою, голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов зазначив, що в регіоні є всі можливості для прориву в цьому найважливішому напрямі.

Нині не менш як 80 відсотків техніки на селі визнано такою, що давно відпрацювала свій термін. І хоча останнім часом селяни почали дещо активніше, ніж ще кілька років тому, купувати комбайни і трактори, навісне обладнання до них, однак темпи цього пожвавлення поки що занизькі.

Нинішнього року, за словами начальника управління сільського господарства облдержадміністрації Сергія Лобаса, підприємства області придбали нових машин і агрегатів на суму майже 100 мільйонів гривень. Наступного року, за прогнозами, цей показник збільшиться в півтора разу. Водночас, як уже було зазначено, виробники сільгоспмашин різко зменшують обсяги продукції.

— Парадоксальна ситуація, — каже директор Харківського тракторного заводу Петро Тодоров. —Незважаючи на те, що два роки поспіль у країні збирають непоганий урожай, фінансові можливості селян надто обмежені. Тому ми сьогодні обговорюємо з усіма зацікавленими сторонами схеми кредитування сільгоспвиробника, відшукуємо можливості реалізації техніки аграрникам на пільгових умовах. Був би покупець. А ми спроможні виробляти техніку, яка йому потрібна.

Враховуючи те, що державні програми підтримки сільгоспмашинобудування вже кілька років виконуються переважно на папері, харків’яни вирішили створити власну дієву програму оздоровлення сільськогосподарської економіки. Розраховують, що вона, з одного боку, допоможе промисловикам піднятися, як то кажуть, з колін, а з другого — впевненіше почуватися селянам. Адже виїжджати на поле стиглого хліба на старенькому комбайні — те саме, що намагатися здійснити політ у літаку з відірваними крилами.

— Ті схеми, котрі ухвалено в державі і нині розробляються, — бідкається заступник генерального директора ДП «Завод імені Малишева», що випускає зернозбиральні комбайни, Михайло Будьонний, — не вельми ефективні. Вони потребують чималих бюджетних коштів, про які складно казати. Ми пропонуємо йти іншим шляхом: сільгоспвиробник сплачує за 50 відсотків техніки, а банк кредитує решту 50 відсотків під заставу тієї самої техніки. Ось це, гадаю, найкраща схема.

На думку директора Харківської обласної дирекції банку «Аваль» Олександра Федосєєва, банкіри мають завжди керуватися реальною ринковою економікою і знаходити найпростіші механізми розв’язання складних проблем. «Ми готові збільшувати кредитні ресурси, які вкладатимемо в агропромисловий комплекс, зокрема й на придбання техніки. Схеми готові пропонувати ті, що найзручніші нашим господарствам».

Проблема в тім, упевнені в Харківській облдержадміністрації, що досі і селяни, і машинобудівники, і банкіри рухалися не лише ніби паралельними курсами, а нерідко й були схожі на героїв відомої байки, які тягли воза в  різні боки. Головне завдання нині — об’єднати ці курси.

Харківська область.