Якщо 1950 року в нас було 4 відсотки дітей з вродженими патологіями від їх загального числа, 1990-го — 18, то нині — 26 відсотків. А це удвічі більше, ніж, приміром, у США. Коли так прогресуватиме захворюваність дітей, то в майбутньому не буде кому обслуговувати наші атомні станції. Так коротко висловився на недавніх слуханнях з приводу доцільності добудови нових енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС у Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енргетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки запрошений на них доктор біологічних наук, професор, міжнародний експерт з питань екології В’ячеслав Коновалов.
Загалом, за даними Міністерства охорони здоров’я України, на обліку медичних закладів держави перебуває більш як 2,6 мільйона громадян, діагноз яких пов’язують з Чорнобилем. У півтора мільйона українських дітей ця жахлива техногенна катастрофа забрала здоров’я та повноцінне щасливе дитинство.
У Науковому центрі радіаційної медицини АМН України всі ці роки рятують людей від наслідків чорнобильського впливу. Сюди приїздять пацієнти з усієї країни.
У відділенні радіаційної гематології лікуються і практично живуть (як того вимагає курс відновлювальної терапії) дівчатка і хлопчики різного віку. Страшно те, що Чорнобиль не пожалів дітлахів, які народилися вже після 1986 року. Сьогодні тяжкі захворювання крові в багатьох із них лікарі пов’язують з чорнобильською екологією. На жаль, без меценатів та спонсорів допомогти їм подолати хворобу наша медицина не зможе.
За словами директора центру, президента Міжнародної асоціації екологічної медицини Володимира Бебешка, у відділенні радіаційної гематології, де перебувають діти, хворі на лейкемію, в середньому витрачається лише 6 гривень на одну дитину за мінімальної потреби в 50—60 гривень.
