Офіційний візит Голови Веховної Ради Володимира Литвина до Литовської Республіки, що завершився вчора, вийшов далеко за межі суто міжпарламентських відносин. Зустрічі з Президентом Литви Валдасом Адамкусом, Прем’єр-міністром Альгірдасом Бразаускасом та міністром закордонних справ Антанасом Валіонісом засвідчили і увагу, що приділяє керівництво цієї країни співробітництву з Україною, і значення, якого надають тут ролі Верховної Ради. «Україна — це держава, яка повинна грати належну роль у політичному житті Європи, у тому числі і що стосується балтійського регіону», — заявив Альгірдас Бразаускас. «Саме співробітництво між парламентами зміцнюватиме наші двосторонні відносини», — переконаний Голова Сейму Артурас Паулаускас.
Голова Верховної Ради України виступив на засіданні литовського парламенту. Сейм зустрів Володимира Литвина вставанням і проводжав оплесками. «Поставивши на чільне місце європейський вибір своєї держави, набуття нею перспективи повноправного членства в Євросоюзі, ми наполегливо і цілеспрямовано працюємо над наближенням цієї мети, — заявив Володимир Литвин. — Хоча шлях до неї виявився нелегким та непростим. І, на жаль, не тільки через об’єктивні труднощі, неминучі і природні при перетворенні таких масштабів і глибини, даються взнаки як власні прорахунки і недоробки, так і зовнішні суб’єктивні чинники».
Литовці добре знають, що таке труднощі і зовнішні чинники. Біля їхнього парламенту нині своєрідний музей — плити, що 1991 року слугували барикадами для борців за незалежність. «Не стреляйте, солдаты!», — тодішній напис «загальнодоступною» на одній із них. Та солдати стріляли. То були трагічні й водночас великі для Литви часи. Володимир Литвин відвідав Антаканіський цвинтар, де покоїться прах патріотів, що загинули, захищаючи 1991-го свою вітчизну. Ті події вже стали історією.
— Між нашими державами немає спільного кордону, але їх єднає незрівнянно більше — спільність минулого, схожість історичних доль, насамперед у боротьбі за незалежність і державність, проблем та завдань, принесених уже новітньою добою, — заявив Володимир Литвин у Сеймі. — Я за фахом історик і міг би багато сказати про традиційні зв’язки людей, що населяли наші землі ще відтоді, коли територія нинішньої України входила до складу Великого Князівства Литовського. То були непрості і, будемо відвертими, небезхмарні часи... Сьогодні з висоти віків і відстані прожитого та пережитого нашими народами не буде перебільшенням сказати: це була цікава модель гармонійного співіснування етносів, цілком різних за культурно-конфесійними ознаками. Відтак литовська доба не перекреслила здобутки і надбання давньоруських часів. Вона уможливила тяглість і спадкоємність народного життя».
...Цікаво вийшло з прапорами, що були винесені до холу Сейму з нагоди прес-конференції Володимира Литвина і Артураса Паулаускаса: литовський опинився на флагштоці, увінчаному нашим тризубом. Звісно, випадково переплутали, але — символічно. «800 років налічується тут українській спадщині: культурній, історичній, матеріальній, — сказав кореспонденту «ГУ» голова Громади українців Литви Віктор Чернишук. — Треба, щоб це усвідомлювали в Україні і разом з литовською державою дбали про цю спадщину. Дуже важливо, щоб тутешні українці могли почуватися українцями Литви, а ті, хто приїздить з України, — майже як удома». На центральному литовському телебаченні двічі на місяць виходить українська телепередача «Трембіта», і Володимир Литвин дав для неї інтерв’ю. «Коли буде ухвалений закон про закордонних українців?», — запитали його. «Це залежить від нашого профільного комітету, який має підготувати закон до розгляду сесійною залою, — відповів Голова Верховної Ради. — Думаю, що заперечень з боку депутатського корпусу не буде. А ваше запитання — це ще один привід для моєї розмови з керівником цього комітету. Тому що це конче необхідний закон.
Тема європейського майбутнього України була чи не найважливішою під час усіх вільнюських зустрічей Голови Верховної Ради. Інтерес до цієї теми був обопільний. «Для нас досвід і приклад Литви важливий і корисний з тієї точки зору, що Україна прагне разом з європейською спільнотою будувати спільний безпечний та мирний дім — Європу XXІ століття», — заявив Володимир Литвин під час виступу у Сеймі. «Щодо підтримки, то я хотів би сказати: не треба бачити в Україні якесь слабке, аморфне утворення — вона ще не падає, щоб її хтось підтримував. Мова йде про те, щоб в Україні бачили партнера і вона була б гідним партнером, — зазначив Голова Верховної Ради в інтерв’ю Литовському телебаченню.
Одним з останніх заходів литовського візиту стало покладання квітів до меморіальної дошки Тарасові Шевченку, що є на території Вільнюського національного університету. Вчора ж таки Володимир Литвин прибув до Естонії. Його офіційний візит до цієї держави розпочався із зустрічі з Головою Рійгіколу (парламенту) Тоомасом Саві.
Вільнюс.
