За рішення про скасування плати за підручники батьки, чиї чада ходять до школи, мають дякувати насамперед освітянам міста Вінниці. З 1996 року, коли на світ з’явилася постанова Кабміну №1031, вони намагалися довести столичним чиновникам, що ті не тільки не поважають наших школяриків, а й порушують Основний Закон.
Довготривале листування вінничан зі столицею тоді не дало бажаних результатів. «Усі мовчки збирають гроші — одна лише Вінниця чимось невдоволена», — не приховували у Міністерстві освіти роздратування позицією вінничан. Уже в 1996 році, стверджує колишній голова Вінницького міського комітету профспілки працівників освіти Андрій Рева, освітянське відомство зібрало з батьків у масштабах держави п’ять мільйонів гривень за користування підручниками. «Незважаючи на міністерський гнів, який ми дедалі частіше відчували на собі, — продовжує А. Рева, — ми вирішили до кінця відстоювати власні права».
Учительська профспілка звернулася з позовом до суду. Відповідачем виступало Міністерство освіти. Хоча судова тяжба й тривала довго і мук учителі зазнали чимало, але це компенсувалося здобутою перемогою. У 1998 році Радянський суд Києва визнав міністерські накази, згідно з якими збиралася плата за користування підручниками, такими, що не відповідають чинному законодавству. Однак міністерські чиновники не здавалися. Вони «закрилися» тим, що ми, мовляв, лише виконавці, а всі претензії адресуйте «нагору».
— У міністерстві тішили себе ілюзіями, — каже Андрій Олексійович, — що у вчителів руки короткі: на Кабмін у суд не подадуть. І все залишиться, як і раніше — лататимуть власні дірки, вивертаючи кишені батьків. Але ми й тут знайшли вихід...
Представники вчителів звернулися за підтримкою до народних депутатів України (ще попереднього скликання). Адже саме парламентарії мають право звернення до Конституційного Суду. А він зобов’язаний встановити відповідність Конституції документів, прийнятих Кабміном.
47 народних депутатів підписалися під конституційним поданням щодо відповідності Конституції України постанови Кабміну «Про встановлення плати за користування підручниками у загальноосвітніх школах». КС розпочав провадження з даного питання. Представниками для участі в суді було визначено, зокрема, уже згаданого Реву (нині він очолює управління соціального захисту населення Замостянського району Вінниці) та юриста Володимира Слишинського.
З метою всебічного вивчення й розгляду питання до участі в обговоренні, крім представників Кабміну, було залучено співробітників адміністрації Президента, Верховної Ради, Міносвіти та Мін’юсту. Ще до направлення подання до суду його підтримало чимало державних та наукових установ. На збереженні плати, крім Міносвіти, наполягали Академія педагогічних наук (цікаво, що обидва заклади очолював Василь Кремінь) та Міністерство економіки.
Свою позицію вони аргументували нестачею бюджетних коштів, наполягаючи, що зібрані з батьків гроші витрачаються на видання нових підручників. На їхню думку, скасування постанови призведе до того, що учні взагалі можуть залишитися без книжок. До речі, ці зауваження не залишилися без уваги Суду. Голова Конституційного Суду Микола Селивон зауважив, що під час прийняття Держбюджету на 2003 рік Верховна Рада і Кабінет Міністрів мають збільшити кошти для видання шкільних підручників.
Вінниця.
