Соціальне страхування у нашій країні перебуває у стані новонародження. Реформатори розбили колишній страховий моноліт на кілька складових: пенсійне, медичне страхування, страхування у зв’язку з безробіттям, від нещасного випадку на виробництві...
Система соцстраху теоретично є основним засобом соціального забезпечення, що стосується всіх верств населення. За умов страхового випадку (безробіття, старість, нещастя на виробництві, хвороба) громадянин може розраховувати на матеріальну підтримку з боку держави. Щоправда, подбати про це (про всяк випадок) заздалегідь він має сам. Якщо, звісно, працює і може відкладати певний відсоток від заробленого на такий чорний день свого життя.
Законом «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено п`ять видів страхування. Торік набули чинності закони про страхування від нещасного випадку на виробництві, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Законопроекти з медичного та пенсійного страхування досі перебувають на розгляді в українському парламенті.
За умови введення всіх п`яти рівнів соціального страхування загальне податкове навантаження на фонд оплати праці підприємств не тільки не зменшується, а й збільшується до 50, а підприємств з найнебезпечнішими умовами праці — до 62 відсотків. Для промислових суб`єктів це становить майже 40 відсотків. І це без решти податків і обов`язкових платежів.
