«История Малой России от водворения славян в этой стране до уничтожения гетманства» Дмитра Бантиш-Каменського — одна з перших монографій про наше минуле. Автор народився 16 листопада 1788 року в Москві, в сім’ї відомого історика і філолога Миколи Бантиш-Каменського, родом з Ніжина. Дворянський рід їхній був споріднений з молдавським господарем Кантемиром.
Сам Дмитро з 12 літ служив юнкером Колегії закордонних справ, де під керівництвом батька вивчав історію, дипломатію та іноземні мови. Юнацький патріотичний твір «Росіяни при гробі патріарха Гергемона» відкрив йому дорогу до імператорського двору. А про його книжку «Діяння знаменитих полководців» Мусін-Пушкін писав: «Видання прекрасне, а зміст ще кращий: прочитав тричі підряд, щоразу обливався приємними і втішними сльозами». Але справжню славу принесла йому «Історія Малої Росії», що вийшла 1822 року. Хоча автора надихав український дворянський сепаратизм, грунтовно написану книгу з цікавістю сприйняв світський Петербург. Карамзін писав до автора: «Прочитал с живейшим удовольствием. Вы идете по следам вашего незабвенного родителя».
1825 року історик став губернатором Тобольська, де відзначився сприянням розвиткові промисловості. Та скоро його усунено з посади, віддано під суд і виправдано аж через 10 років. У ці роки з-під його пера вийшов роман «Княжна Марія Меншикова» та збірник документів «Джерела Малоросійської історії».
Помер Бантиш-Каменський у Москві 1850 року, залишивши після себе велику родину і великі борги.
