Чергову конфліктну ситуацію в Судакському регіоні, де самозахоплення прибережної смуги стали вже звичними, довелося врегульовувати першим особам автономії. Під час розгляду надзвичайної події з’ясувалося, що проблеми, яку розв’язувала представницька делегація, могло й не бути.

А сталося ось що. В  день початку осінніх акцій опозиції, 16 вересня, без жодної підтримки меджлісу, але організовано, не зустрівши жодного супротиву міліції, група кримських татар (майже двадцять осіб) під керівництвом Февзі Джірікова самовільно зайняла майже гектар морського узбережжя. Тут вбили паколи, поставили намети, вагончик, навіс, організували цілодобове чергування, почали підвозити будматеріали і гарячково споруджувати 20 приватних будинків. За місяць третину з них звели під дах. За словами Леоніда Крисова, сільського голови Морського, у своїй заяві вони вимагали дозволити будівництво міні-пансіонатів і будиночків.

Кримські татари стверджували, що «зважилися на такий відчайдушний крок через відсутність земельних наділів для будівництва житла після того, як дізналися, що сільський голова, згідно з рішенням сесії місцевої сільради, віддав цю територію московській фірмі АТ «Центркнига», нібито під будівництво культурно-оздоровчого центру. Хоча його макет було виставлено в сільраді для загального огляду, тендера під забудову не проводили».

За даними сільради, із 16 «самозахватчиків» питання земельних наділів не вирішено лише в чотирьох. А загалом у селі виділено 394 земельні ділянки, 298 з них — кримським татарам.

Під час обговорення конфлікту з’ясувалося, що до 2000 року на місці самозахоплення, біля пансіонату «Алмазний», була тютюнова плантація. Після інвентаризації ця земля надійшла в розпорядження сільради, і відразу з`явилися бажаючі взяти її в довгочасну оренду.

Цей, за визначенням кримського спікера Бориса Дейча, «шматок дійної корови» уподобала московська комерційна фірма — АТ «Центркнига», якій ще два роки тому сільрада дала попередній дозвіл на підготовку проектно-кошторисної документації на будівництво тут культурно-спортивного центру «Літо. ХХІ століття». Вже виконано ескізний проект, проведено геологічні дослідження. Але ділянка досі належить сільраді, бо немає проекту відведення землі.

Після появи на колишньому тютюновому полі наметів сільрада називає ситуацію протизаконною, просить Верховну Раду й уряд автономії «вжити заходів для звільнення незаконно зайнятої площі», ще раз визнає за потрібне спорудити на цій ділянці узбережжя культурно-спортивний центр, а «Центркнизі» доручає тимчасово обгородити землю, яку цілодобово охороняє мусульманське населення.

На нараді з участю найвищих посадових осіб пропонували різні виходи з ситуації в Морському. Ті, хто зважився на самозахоплення, мотивували його тим, що колись ця земля належала їхнім предкам. А ті, кому вигідне було будівництво культурно-спортивного центру, намагалися відстояти свою думку. Керівництву автономії вдалося перевести розмову в конструктивне русло. Всі сторони наголошували: надто дорога всім нинішня вистраждана стабільність на півострові, тож не можна допустити розгорання конфлікту.

З’ясувалося, що самозахопленню передувало чимало помилок сільради і її голови, який, за словами Бориса Дейча, безвідповідально розпоряджався землею. Зокрема, під час обговорення конфлікту відкрилася таємниця місцевої влади, яка у такий же спосіб розпорядилася і ділянкою, що прилягає до санаторію «Сонячний камінь». Його віддали в оренду на 48(!) років, але нові господарі вирішили, у свою чергу, ... продати орендовану ділянку. Розмістили й оголошення про своє бажання у всесвітній мережі Інтернет. Його випадково побачив давній знайомий голови ВР АРК Бориса Дейча, що проживає нині в Словенії, котрий поцікавився і вельми вигідною пропозицією, і тим, що насправді відбувається в районі Судака. Йшлося, що й територію персикового саду площею п’ять гектарів здали в оренду, а жодної роботи на ній не провадять. А на ділянці стометрової зони розбрату і самозахоплення договір укладено не було.

Борис Дейч вважає, що «своєю безвідповідальністю і некомпетентністю голова сільради Крисов спричинив протистояння певних груп жителів цього села. Він розумів, що тут є інтерес різних людей. Перш ніж зважитися на цей крок, він повинен був провести збори територіальних громад, авторитетних людей і тоді приймати рішення. Такі шматки землі просто так не роздають. Крисов мусить відповідати перед законом. А самозагарбанням у Криму треба вже покласти край. Є одне верховенство — закону і права. Іншого бути не може».

Уряд теж вважає, що «наплутала місцева рада».

— Конфлікт, який тут стався, — результат непрофесіоналізму, закритості місцевої влади, невміння зважати на міжнаціональний чинник, — сказав голова Ради міністрів автономії Сергій Куніцин. — Нікому, —наголосив прем`єр, — не дано право займатися самовільно захоплювати землі, водночас ніхто не має права на рівні місцевої влади приймати рішення, що не враховують інтереси всіх людей, котрі живуть на території. Не можна через бездушність, неграмотність чи умисел чиновників і надалі нагнітати пристрасті навколо цієї проблеми. Чинні закони повинні поважати всі. І якби ділянку захопили росіяни або українці, ми мали б реагувати так само. Тому, — продовжив глава уряду, — пропоную прийняти нульовий варіант: сесія сільради скасовує всі раніше ухвалені рішення і стосовно цієї земельної ділянки, і решти, про які йшла мова. Щоб завтра цим не займалися ні прокуратура, ні інші правоохоронні органи. Те, що збудовано на ділянці, самі будівельники повинні розібрати і вивезти будматеріали. Ні Крисов, ні сільрада до остаточного визначення питання на цій землі нічого не будуватимуть. Створюється узгоджувальна комісія, до якої увійдуть представники місцевої влади і населення, меджлісу, Верховної Ради, Ради міністрів Криму і правоохоронних органів. Вона докладно розгляне ситуацію і накладе мораторій на будь-яке будівництво на цій території до прийняття узгодженого рішення. Ця комісія зробить повний аналіз, інвентаризацію решти земельних ділянок Морського, перевірить законність усіх договорів на оренду. Запропонує, як раціонально ними розпорядитися, щоб це пішло на користь насамперед тим, хто тут живе. Сільраді доручили провести позачергову сесію і переглянути низку своїх колишніх рішень, зокрема скасувати дозвіл на початок будівництва в 2003 році культурно-спортивного центру.

Позачергову сесію провели. Але сільрада, як розповів нам Леонід Крисов, не скасувала рішення, ухвалені радою минулого скликання, бо, «якщо вони неправильні, їх, згідно з п.10 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування», потрібно скасовувати тільки в судовому порядку». Сільський голова вважає, що сільрада мала повне право приймати такі рішення.

«Мене щороку перевіряють земельний відділ, прокуратура, до цих рішень зауважень не було», — каже Леонід Крисов. Він досі переконаний, що на «землі розбрату» треба будувати саме центр, «бо сходка громадян вирішила спорудити там об’єкт спільного користування, а не індивідуальне житло». Та й російська фірма, витративши чималі гроші на проектні роботи, може, чого доброго, і до суду подати.

Жодного рішення не було прийнято і про припинення самозахоплення. Мало того, наступного дня будівництво не тільки не завмерло, а навіть активізувалося. На засідання місцевого суду Судака, де розглядають справу Ф. Джірікова і А. Емюрсуюнова за фактом самозахоплення, відповідачі не з`являються. До речі, зауважив сільський голова, територію колишнього персикового саду площею не 5, а 0,96 га здано в оренду під кемпінг, там уже поставлено металеві будиночки.

Законність укладених договорів про оренду земельних ділянок у Морському вивчатиме прокуратура. Після цього, повідомив прокурор автономії Олександр Доброріз, вживатимуть заходів: «Або вони будуть опротестовані в судовому порядку, або — ні». Оцінка прокуратури однозначна: «Самозахоплення — це відповідна стаття Кримінального кодексу, тож цього протизаконного дійства бути не повинно, і заходи реагування не забаряться. Очевидні недоліки роботи не тільки виконавчих органів, а й усієї місцевої громади, яка могла цю проблему вирішити вже давно».

Аналогічні конфліктні ситуації, що склалися і в самому Судаку, перші посадові особи автономії розглянули на засіданні в міськвиконкомі. У ньому взяли участь працівники правоохоронних органів, місцевого самоврядування, представники громадськості. З`явилася надія, що нарешті буде припинено боротьбу за володіння землею і в курортному Судаку, де протягом уже двох років епізодично виростають намети на колишньому вертолітному майданчику на горі Ферейна.

Судакська міськрада на позачерговій сесії ухвалила постанову «Про самозахоплення землі в регіоні», в якій тенденцію, пов’язану з незаконними захопленнями землі, названо надзвичайною, а в зверненні до ВР і уряду автономії прозвучало прохання «виробити дійові механізми звільнення захоплених земель і припинення таких фактів у майбутньому».

Відбувся і мітинг жителів Судака, в резолюції якого наголошено: «Земля — наше спільне надбання, вона повинна працювати на благо всього регіону, всіх жителів, і надавати її треба лише на законних підставах».

Крим.