Оповідки про привидів та постатей, вбраних у чорне, що являються у реальний світ, часто сприймаються як вигадки. Втім, про можливість існування інших, паралельних світів свідчать, зокрема, записки волосного писаря Андрія Димінського, який жив і працював на Поділлі у позаминулому столітті. Це був справді серйозний етнограф і дослідник, про що свідчать зібрані ним майже сім тисяч народних пісень, казок, приказок і загадок. За свою працю фольклорист навіть отримав срібну медаль від Російського географічного товариства. Деякі його записки — це сімейні розповіді про привидів. З ними ознайомив хмельницький історик і краєзнавець Сергій Єсюнін.
Першим із родини Димінських із загадковими сутностями зіткнулася мати в 1831 році під час спалаху холери. Тоді вона жила у селі Баршевцях, хата їхня стояла на самому краю села. Одного разу дівчина ночувала сама із наймичкою, бо батько в той час був у від’їзді. Опівночі почали гавкати собаки. Прокинувшись, дівчата побачили, як у хату увійшла незнайомка з розпущеним волоссям та одягнена в усе біле. Мовчки підійшла до наймички, помацала її за ногу — і  вийшла. А на ранок та дівчина, помічена дивним знаком, відчула, що захворіла. Але вона вижила.
З іншим привидом зіткнувся батько Димінського, коли їхав на службу в Кам’янецький повіт. Уночі, проїжджаючи селом Жеребилівка, він раптом побачив, що з воріт двору, де жив священик, вийшла якась дуже висока біла постать. Певний час вона йшла перед бричкою, на якій їхав чоловік, а потім піднялася вгору і щезла.
А от самому Андрієві Івановичу привиди зустрілися дещо пізніше і були одягнені в чорне. Як він писав у своїх записках, він вийшов із містечка Жванчик, прямуючи до переліску. Тільки ступив за село, як з’явилося двоє чоловік у чорній одежі. Оскільки пригода трапилася взимку, то на білому тлі їх було добре видно. Димінський продовжував іти дорогою, а невідомі прямували за декілька кроків поряд. Та коли стежка злилася з дорогою, постаті ніби розчинилися.
Ані Андрій Димінський, ані його батьки в реальності побаченого не сумнівалися.
 
Хмельницький.
Фото з сайту meteovesti.ru.