Футбол. Відбірковий турнір Євро-2004.
Група 1. Мальта—Франція. 0:4. Голи: Каработт, 25 — у власні ворота, Анрі, 36, Вільтор, 59, Кар’єр 84.
Група 2. Люксембург—Румунія. 0:7. Молдован 2, 5, Радоі, 24, Контра, 45, 47, 86, Гіоане, 80. Норвегія—Боснія. 2:0. Лундеквам, 8, Ріісе, 27.
Група 3. Чехія—Білорусь. 2:0. Поборжски, 7, Барош, 23. Австрія—Нідерланди. 0:3. Зеєдорф, 15, Коку, 20, Макай, 29.
Група 4. Угорщина—Сан-Марино. 3:0. Гера, 49, 61, 89.
Група 5. Ісландія—Литва. 3:0. Гелгасон, 50, Гудьонсен 60, 73. Німеччина—Фарери. 2:1. Баллак, 2, з пенальті, Клозе, 59 — Фрідріх, 45, у власні ворота.
Група 7. Туреччина—Ліхтенштейн. 5:0. Окан, 7, Давала, 14, Ільхан, 22, Серхат, 82, 90. Англія—Македонія. 2:2. Бекхем, 14, Джерард, 36 — Сакірі, 11, Траянов, 25.
Група 8. Болгарія—Андорра. 2:1. Чиликов, 33, Балаков, 58 — А. Ліма, 80. Естонія — Бельгія. 0:1. Сонк, 2.
Група 9. Сербія і Чорногорія—Фінляндія. 2:0. Ковачевич, 54, Михайлович, 84, з пенальті. Уельс—Італія. 2:1. Девіс, 12, Белламі, 73 — Дель Пьєро, 32.
Група 10. Росія—Албанія. 4:1. Кержаков, 3, Семак, 41, 54, Онопко, 52 — Дуро, 15. Ірландія—Швейцарія. 1:2. Магнін, 77 — Якін, 45, Селестіні, 87.
Група 6. Греція—Вірменія. 2:0. Ніколаїдіс, 2, 60.
Північна Ірландія—Україна. 0:0
Північна Ірландія: Тейлор, Ломас, Горлок, Маккертні, А. Г’юз, Джонсон (Мордок, 83), Гіллеспі, Мюлрайн (Макканн, 90+2), Гілі, Маквей (Кірк, 65), М. Г’юз.
Україна: Рева, Лужний, Старостяк, Тимощук, Кормильцев (Лисицький, 89), Гусін, Воронін, Калиниченко (Ребров, 53), Зубов, Воробей (Мелащенко, 76), Радченко.
Попереджено: Гусіна, 25, М. Г’юза, 27.
Арбітр — Касимо Болоніно (Італія).
16 жовтня. Белфаст. Стадіон «Віндзор парк». 8 градусів. 10 000 глядачів.
Свого часу всі розмови та кадри телехроніки про події в Ольстері сприймалися із співчуттям. Але як щось далеке і нереальне. А тут на власні очі ми побачили міські квартали, розділені колючим дротом і людською ненавистю. Розмальовані фасади будинків з погрозами, море прапорів і гасел. Північна Ірландія — країна католиків і протестантів, котрі мешкають в одній державі, але братньої любові одне до одного не відчувають.
Тож і футбол не може бути осторонь цієї неприємної реальності. Нам розповіли, що католики взагалі не визнають збірної Північної Ірландії. А на стадіоні «Віндзор парк», який, склалося враження, таким був і сто років тому, зібралися люди однієї політичної орієнтації.
Та до біса політику. Не нам аналізувати суто британські справи. Ліпше про спорт і його короля — футбол.
Одразу впало в око, що Леонід Буряк на поєдинок у Белфасті у стартовому складі виставив гравців, які розпочинали другий тайм проти збірної Греції. Однак упродовж хвилин сімнадцяти гостям було непереливки. Ініціативою і м’ячем володіли господарі. І знову якісно діяв Рева, й оборона працювала пильно та самовіддано.
Поступово наші футболісти, котрих уже за традицією палко підтримувала величезна група вболівальників українського походження з усіх куточків Великої Британії, оговталися і перехопили ініціативу.
Гості грали доволі широко, намагаючись створити загрозу біля воріт ольстерців через фланги. Часом вдавалися до пресингу. Та лише за це переможних очок, на жаль, не нараховують. Не скористалися зручними можливостями Калиниченко, Воронін, котрий не шкодував себе. А от Воробей, хоч як це прикро, знову не зумів реалізувати ідеальні моменти, опинившись віч-на-віч з воротарем.
Після перерви гру української збірної певною мірою посилив і загострив Сергій Ребров, котрий вийшов на заміну. До речі, шість років тому в Белфасті саме його влучний удар приніс перемогу Україні над Північною Ірландією. Однак цього разу форвард лондонського «Тоттенгема» не зміг подарувати нам таку радість.
Наші знову мали цілу низку моментів, щоб довести гру до переможної крапки над суперником, який вочевидь поступався нам у класі. Це могли зробити Ребров, Воронін, Воробей та Мелащенко.
Отже, матч, у якому збірна України мала помітну перевагу та створила значно більше небезпечних моментів, ніж суперник, завершився нічиєю. Їй, не приховуючи, раділи гравці збірної Північної Ірландії та їхні несамовиті вболівальники.
Президент ФФУ Григорій СуркІс так висловився про матч у Белфасті:
— Як на мене, у Вірменії і оце тут ми втратили чотири очки. Мало того, судячи з першого тайму в Києві проти греків, також могли недорахуватися очок. Але вдалі заміни дали змогу виграти. Однак треба врахувати наші кадрові проблеми, а також те, що нині футбол у Європі розвивається надто динамічно. Про що свідчить нічия Македонії на полі англійців і перемога Уельсу над Італією.
Утім, будемо самокритичні, та не до безмежжя. Я особисто налаштований оптимістично. За п’ять місяців перерви повернуться ті, хто неодмінно посилить гру нашої збірної і допоможе команді якнайкраще зіграти проти фаворита. Нам бракувало Шевченка, Дмитруліна, Ващука, Головка, Несмачного та інших. Розраховуватимемо на них і не сумуватимемо.
Мені дуже не сподобалося, що після матчу з греками окремі журналісти поспішили відправити нас до плей-оф. Втрата очок у Белфасті, гадаю, змусить нас битися проти іспанців, як ніколи. Тоді й подивимося, хто буде фаворитом нашої групи.
Леонід Буряк висловив жаль, що не вдалося здобути перемогу. Він віддав належне суперникові, який зіграв, на його думку, дуже старанно і самовіддано. Своїм гравцям він також подякував за самовідданість, велике бажання боротися. Водночас наголосив на тому, що в нас проблеми з реалізацією моментів.
Наш тренер також сподівається, що до наступного календарного матчу в Києві проти Іспанії (29 березня 2003 року) одужають наші травмовані футболісти. Особлива надія — на Андрія Шевченка. Іще Буряк повідомив, що можлива поява нових виконавців, котрі грають у Росії, але мають українське громадянство.
А поки що в листопаді збірна України в Братиславі планує зіграти товариський поєдинок з національною командою Словаччини.
Не відмовилися від коротеньких інтерв’ю й учасники поєдинку в Белфасті.
Андрій ВоронІн:
— Нам трохи не поталанило. Мали виграти. Намагалися виконати тренерську установку бити з будь-якого положення. Проте самі винні, бо не реалізували жодного зі створених моментів.
Андрій ГусІн:
— Либонь, сьогодні ми не сильніші. Хоча були ближчі до перемоги, але не спромоглися дотиснути суперника.
Анатолій Тимощук:
— Ми багато знали про свого суперника, переглядали відеозаписи з його матчами. Усвідомлювали, що північноірландці — твердий горішок, на своєму полі вони грають із подвійною енергією. Думаю, наші гравці групи атаки повинні були реалізовувати голеві моменти.
— То тепер, поглянувши на турнірну таблицю, можна стверджувати, що Іспанія стоїть окремо. А ми боротимемося вже за другу позицію з греками?
— Я так не вважаю. Гадаю, саме наша наступна зустріч з іспанцями вдома буде однією з головних. Якщо виграємо, то матимемо шанс поборотися і за перше місце...
Белфаст—Київ.
Дякуємо керівництву ФФУ за допомогу в організації цього репортажу.
