Шановні народні депутати України!
На виконання Постанови Верховної Ради України «Про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2001 рік» від 4 липня 2002 року Голова Верховної Ради України В. Литвин 15 липня 2002 року направив Президенту України
Л. Кучмі листа щодо внесення нової кандидатури на посаду голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у зв’язку з висловленою недовірою Б. Холоду.
Лише через два з половиною місяці(!) до Верховної Ради України надійшла відповідь від глави адміністрації Президента України В. Медведчука, який від імені Президента повідомив, що «главою держави не може бути підтримано внесення нової кандидатури на посаду голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення».
Обгрунтування, які при цьому наводяться, не витримують жодної критики, на що є відповідні висновки фахівців.
В. Медведчук створив прецедент, коли на звернення парламенту, викладене в офіційному документі Голови Верховної Ради України, відреагував керівник канцелярії повноважної посадової особи. Він офіційно втрутився у вирішення питань, які відповідно до законодавства належать до виключної компетенції Президента України та Голови Верховної Ради України, фактично вдався до порушення Конституції України.
Це не що інше, як зневага до парламенту та Голови Верховної Ради України.
Відмова Президента України від погодження кандидатури на посаду голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, як це випливає з листа В. Медведчука, зобов’язує Верховну Раду України відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» протягом місяця визначити кандидатуру на цю посаду рейтинговим голосуванням з числа діючих членів Національної ради.
Сподіваюсь, що ці обурливі факти порушення Конституції та законодавства України, зневажливе ставлення до законодавчого органу і його Голови не залишаться поза увагою депутатського корпусу та Президента України.
З повагою,голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Микола ТОМЕНКО.
