«Ми змушені звернутися до вас та повідомити про грубе нехтування вашими службовими інстанціями Закону України «Про звернення громадян». Цим реченням починається звернення групи інвалідів ВВВ міста Дніпропетровська до Президента України, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра, Генпрокурора...

І таких звернень з проханням надрукувати їх в «Голосі України» дуже багато. Громадяни втрачають надію щодо можливого справедливого розгляду їх листів, скарг або звернень безпосередньо адресатами, до яких вони звертаються, і тому звертаються до нас, щоб через газету донести до чиновників наболіле.
Конституція України гарантує кожному громадянинові право безпосереднього звернення в державні органи, органи місцевого самоврядування для розв’язання певного кола питань. Але дехто взагалі не знає, як цим правом скористатися, а інших — не задовольняє порядок розгляду їхніх звернень.
Наприклад, як пишуть ветерани ВВВ з Дніпропетровська, до речі, лист підписаний однією особою, що вже не дає підстав говорити про колективне звернення: «Робітники управлінь, секретаріатів, канцелярій, а особливо управління адміністрації Президента, необгрунтовано застосовують частину 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», пересилають наші звернення іншим інстанціям, неуповноваженим та некомпетентним вирішувати викладене нами. Все це перетворилося на суцільну тяганину...».
Громадяни загалом правильно розуміють цілі, покладені на зазначений закон, але не завжди правильно застосовують його положення. Так, передусім потрібно визначити, кому адресувати звернення, пропозицію, заяву чи скаргу (і письмові, і усні). Адже громадяни повинні адресувати свої звернення тим організаціям чи посадовим особам, до повноважень котрих належить розв’язання того чи того питання.
Ось рядки із звернення ветеранів з Дніпропетровська: «Передбачаючи, що недостатність фінансування («по держбюджету на 2002 рік». — Авт.) на покриття пільг ветеранів ВВВ дуже позначиться на наших проблемах соціального характеру, ми склали заяву-рекомендацію на 9-ти сторінках та направили її на адресу Президента України, Прем’єр-міністра, міністра фінансів, де пропонували вихід з положення, що склалося (перегляд статусу ветеранів).
...нам надійшло повідомлення від управління адміністрації президента — без підпису(?), де головний консультант цього управління повідомила, що вона застосувала до нього частину 3 ст. 7 названого закону та відправила його в секретаріат Кабміну.
...з секретаріату Кабміну нашу заяву, адресовану Президенту України, направлено в Дніпропетровське облуправління соціального захисту населення...».
Письмові звернення громадян (крім анонімних, зокрема де не вказано необхідні реквізити: прізвище, ім’я та по батькові громадянина, місце його проживання) зазвичай реєструє служба по роботі з листами та зверненнями громадян, після цього передаючи їх адресатові. Не пізніш як за місяць (у крайньому разі — сорок п’ять днів) дописувачеві мають обов’язково повідомити про результати розгляду звернення чи заяви. Але тільки в тому разі, якщо звернення відповідає вимогам закону, тобто у ньому зазначено ваше прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, особистий підпис, дату, а також чітко викладено суть порушених питань, зауваження чи пропозиції.
Головна помилка, якої припускаються громадяни, — це неправильний вибір адресата та надсилання звернення одразу декільком «компетентним» інстанціям. Як показує практика, це лише спричиняє тяганину.
До того ж Закон України «Про звернення громадян» визначає певні межі своєї дії. Зазвичай, і під час особистого прийому, і в своїх листах громадяни звертаються до адресатів з одними й тими самими наболілими проблемами: соціальний захист, медичне обслуговування, працевлаштування, забезпечення житлом, надання матеріальної допомоги тощо. Слід пам’ятати, що навіть за всього бажання допомогти далеко не всі з цих питань можуть бути позитивно вирішені адресатом у зв’язку з тим, що ці питання можуть бути поза межею компетенції особи, до якої направлено звернення.
Президент або Прем’єр-міністр не можуть збільшити або переглянути розмір пенсії конкретної особи, для цього є Пенсійний фонд. Якщо, наприклад, питання стосується працевлаштування безробітних, то для цього є служба зайнятості.
Відносно звернення ветеранів з Дніпропетровська, яке взято за приклад, можливо, результат був би значно кращий, якби заявники направили лист до Верховної Ради України, оскільки саме вона розглядає проекти законів та приймає відповідні зміни та доповнення до законів, або навіть до Комітету ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, члени якої приймають безпосередню участь у підготовці проектів законів щодо правового статусу пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Цивільно-правові, трудові правовідносини або відносини, що випливають з кримінально-процесуального законодавства, можна вирішити тільки в судовому порядку. Скарги на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, установи, організації, об’єднання громадян, підприємства, засобів масової інформації, посадової особи подаються у вищий орган або до суду. Спори стосовно земельних ділянок також розглядаються судом. Однак, як показує практика, громадяни, можливо, через незнання законів або свідомо нехтують (що більше або що вище напишу, тим кращим результат буде), йдуть шляхом найменшої протидії. Безперечно, звертатися до суду клопітно, а звернутися за допомогою чи скаргою до органів влади, конкретного посадовця, газети — легше, але це не завжди розв’яже ваші проблеми.
Наприклад, тільки до адміністрації Президента України надходить понад сто тисяч листів на рік (торік — 103 тисячі, за перше півріччя 2002 року — 55 тис.). І це лише невелика частина всього потоку листів: такі само «річки» течуть до уряду, місцевих адміністрацій різного рівня, преси, на телебачення. Зі ста тридцяти тисяч питань, так чи інакше порушених у зверненнях до адміністрації Президента, тільки близько п’яти відсотків стосуються питань, які в компетенції Президента (нагородження, помилування, отримання громадянства України).
Безперечно, не слід забувати про те, що порушення прав громадян на звернення все-таки мають місце, і що саме це спричинило прийняття Президентом України нового указу, що стосується проблеми взаємодії суспільства і держави — «Про додаткові заходи із забезпечення конституційного права громадян на звернення».
Указ вимагає, щоб керівники всіх рангів систематично звітували про те, скільки листів ними отримано, яких заходів ужито. По-друге, указ передбачає розширення мережі юридичних консультацій на громадських засадах. Цей документ передбачає організацію обов’язкового прийому громадян керівниками та їхніми заступниками. Також указ зобов’язує Кабінет Міністрів прискорити підготовку і внесення проектів Адміністративно-процедурного і Адміністративно-процесуального кодексів та інших нормативних актів, необхідних для створення системи адміністративних судів і забезпечення їхньої діяльності. Йдеться про введення нової для нас судової практики, що, можливо, зможе зламати практику неефективного реагування на звернення громадян. Указ встановлює низку нових правил, які примусять чиновників усіх рангів звітувати про свої дії, проводити докладний аналіз змісту листів, адекватно реагувати, а значить, відповідальніше ставитися до звернень громадян.