Відкриття щорічної виставки-ярмарку «Київська осінь» у селі Чубинському Бориспільського району зігрівало бабине літо. Офіційний старт з перерізанням стрічки дав Міністр агрополітики Сергій Рижук. Деякий дискомфорт присутні на церемонії відчули, мабуть, від вишикуваного оточуючого загону, котрий відтісняв мирян від «президії» з офіційними особами. Після проголошення промов, які переривалися музичним супроводом оркестру, про успіхи аграрних реформ, про те, що «повиставлятися» приїхали представники із 20 областей, а у вольєрах зосереджено майже тисяча голів племінної великої рогатої худоби, міністр та іже з ним пішли знайомитися з експонатами. Слідом потягнувся ескорт із журналістів, незалежних і не дуже.
Одразу з’ясувалося, що у вольєрах загалом жували сіно не тисяча, а в ліпшому разі сотня хвостатих і рогатих. Пишемо це не тому, що на кожному кроці любимо кричати, що левові в зоопарку недодають м’яса, а щоб читач зрозумів: не завжди треба вірити сказаному на офіційному рівні.
Після прогулянки павільйонами Міністр агрополітики дав прес-конференцію (спілкування з пишучою та знімаючою братією закінчилося фуршетом), де було окреслено райдужні перспективи майбутнього сільського господарства. Політика міністерства полягає в рекомендаціях сіяти наступного року більше гороху, який іде нині по 110 доларів за тонну, а також кукурудзи, рапсу та сої. Порадував керівник експортними прогнозами. Мовляв, неврожай через негоду на Заході, а ми готові продати за кордон 12 мільйонів тонн зерна: і продовольчого, і фуражного. Звичайно, в цьому немає нічого поганого. Але постає запитання до людей, які роблять аграрну політику: якщо зібране продаватимемо за валюту, то чому в аграріїв скуповують його задешево?
Одкровенням для журналістів стала інформація С. Рижука про те, що 60—70 відсотків вироблених у країні молокопродуктів йде на експорт. А тим часом молоко у селян ще недавно купували по 35 копійок за літр. «Наїхав» міністр і на цукрову галузь, яка — найслабша ланка. В агроформуваннях збирають в середньому лише по 202 центнери буряку з гектара, а виробничі потужності цукрозаводів застаріли. Одне слово, там цілковитий провал. Постає запитання: куди дивилися в Міністерстві агрополітики? Адже експерти добрий десяток років попереджали про таку перспективу для галузі. Може, просто в такий спосіб останнім часом готують плацдарм для імпорту цукру-сирцю, як цього вимагає закордон?
І все-таки головним героєм став сам ярмарок, де всі бажаючі, звичайно, сплативши «місцевий», могли себе показати. Торгівля вирувала. Особливо великі черги вишиковувалися за насінням, саджанцями плодових кущів та дерев. Тут розпорядники також не все передбачили. Багато хто з продавців, які пропонували такий товар, стверджували, що вони від Інституту садівництва УААН. Натомість представниця цієї установи запевнила журналістів, що своїх саджанців вони ще не копали. Зарано. Отже, торгують «липою». Заплатили за місце — мають право. А коли покупець з’ясує, що придбав несортове дерево — шукай вітра в полі!
... Пообіді на зупинці вишикувалася черга з близько сотні бажаючих дістатися Києва. Відстань якихось кілометрів десять. А обіцяних організаторами ярмарку автобусів і маршруток, які мали б доправляти гостей Чубинського до столиці, чомусь не було. Замість цього активно працювали водії приватних авто, які обіцяли підкинути всього за «п’ятнашку». А фуршет, мабуть, завершився успішно. По гучномовцю оголосили, що, мовляв, хто знайшов загублений одним із телеканалів мікрофон, прохання повернути. Отже, «по ящику» знову покажуть і розкажуть про успіхи аграрних реформ.