У час перебудови ми воскресли духом, бо повірили, що незалежна Україна може бути однією з найкращих на планеті, а українці — найщасливішими людьми. Однак навіть за одинадцять років незалежності ми цього не маємо. На жаль, обрані нами депутати не клопочуться українською ідеологією, високі посадовці й досі не вивчили мови свого народу, і з трибун звучить чужа мова. В державі височать пам’ятники поневолювачам народу, а справжніх борців за волю замість заслуженої поваги паплюжать, як ворогів України. Дедалі більше переконуємося, що антиукраїнські сили після розпаду імперії перейшли на службу в державні органи незалежної від українців України.
М. Поліщук, А. Тач і др. (усього 22 підписи).
Біла Церква
Київської області.
