Непрямою причиною пожежі поблизу села Обозного Слов’яносербського району, яка забрала життя двох осіб, стала соціальна невлаштованість робітників. Родина Федора Кіма, корейця за національністю, уклала із ЗАТ «Луганська насіннєва станція» договір на вирощування овочевих культур на площі 19 гектарів і, щоб упоратися з великим обсягом робіт, найняла 20 робітників. Люди різні: матері-одиначки, чоловіки, які не мають житла і роботи за спеціальністю. Наприклад, Сергій С. за професією шахтар, але з рідного міста довелося поїхати, бо шахту закрили. З січня працює на хазяїна, одержуючи за 12-годинний робочий день лише сім гривень, з яких майже все йде на харчування. Але кращого ні йому, ні його товаришам ніхто не запропонував, тому вдовольнялися тим, що мали. Житло, яке корейці називали балаганом, було зовсім не пристосоване для того, щоб у ньому мешкали люди. Спали на дерев’яних лежаках з брудними матрацами. Зроблена в основному із рубероїда і дерева, халабуда опалювалася примітивними саморобними пічками. Їжу готували на газовій плитці, що живилася від балона. Для пожежі було достатньо одного сірника або цигарки, що зрештою і сталося. Двом робітникам — чоловікові без певного місця проживання і матері двох неповнолітніх дітей — не вдалося врятуватися, вони загинули. Ще одна робітниця дістала сильні опіки обличчя і рук.
Коли прибули пожежні, халупа горіла, ніби смолоскип. Вибуху балона з газом, на щастя, вдалося уникнути. «Пожежна охорона не в змозі простежити за такими тимчасовими будівлями, бо вони, так би мовити, постійно кочують місцями збирання врожаю, — прокоментував цей випадок начальник управління пожежної охорони в Луганській області Ігор Савельєв. — У цих пересувних селищах не створено елементарних умов для проживання. Пожежа в такій халупі, де перебувають одразу до восьми осіб, призводить до масової загибелі людей».
Луганська область.
