Відкриття другої сесії Верховної Ради четвертого скликання, що відбулося 3 вересня, крім протокольної новизни урочистостей, відзначених більшістю ЗМІ, зафіксувало три події, які ще довго перебуватимуть у центрі політичного життя країни.
Про новизну можна сказати, що народні обранці побачили технічно переоснащений сесійний зал, Гімн України піднесено виконав прославлений хор імені Г. Верьовки, було запрошено багато гостей, у тому числі церковні ієрархи. Народним депутатам, яких було нагороджено, Голова ВР Володимир Литвин вручив Почесні грамоти і Грамоти Верховної Ради.
Решта подій в їх послідовності ніби доповнювали одна одну, окреслюючи в майбутньому мало не революційні зрушення в житті держави та гостроту, що завжди їх супроводжує.
Президент у своєму зверненні до народних депутатів висловив занепокоєння повільними темпами реформ у країні, особливо це стосується пенсійних питань, на перше місце поставив соціальний захист населення і екологічну політику; здивувався з реакції опозиції на проголошений ним курс з реформування політичного устрою держави; висловив сподівання, що Держбюджет парламент прийме вчасно, і він буде реальний, а власні проблеми народні депутати вирішуватимуть самотужки.
Володимир Литвин у промові головний акцент зробив на виконанні народними депутатами прямого конституційного обов’язку — прийняття закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України».
Уже сама назва цього документа розставляє чи принаймні має розставити усі крапки над «і».
Це — економіка, де на чільне місце виноситься розвиток малого і середнього підприємництва, інноваційні технології, прийняття Податкового кодексу; зовнішньополітичні орієнтири, що лежать у площині реалізації європейського вибору та відносин з Росією на основі рівноправного партнерства і взаємної вигоди; політико-правова сфера, яка має бути підпорядкована перспективам конституційної реформи в Україні.
Довкола цих напрямів, визначених двома лідерами країни, збиралися в пучок, як у фокусі, змагання політичних сил. Цей потужний пучок зусиль надалі може стати каталізатором зрушень, що намічаються. А може і розсипатися, як осколки від розбитого дзеркала.
Перший пленарний день ВР на це питання однозначної відповіді, на жаль, не дав. Дев’ять парламентських фракцій і груп, названі опонентами пропрезидентськими, оголосили свою готовність до формування парламентської більшості та утворили координаційну раду для переговорів з іншими фракціями. Дві впливові партії — комуністична, соціалістична та третя політична сила — блок Юлії Тимошенко закликали до акцій протесту під гаслом «Повстань, Україно!» за дострокові вибори Президента, що плануються на 16 вересня.
«Наша Україна» довго очікувала на переговори, які виходили б із засад, запропонованих блоком, вичерпала запас сподівань і вирішила приєднатися до акцій протесту, надавши своїм обласним структурам право вирішувати це самим.
Отже, вести мову про компроміси поки що підстав нема. Крапки над «і», як завжди, розставлятиме час.
Наступний пленарний тиждень розпочне роботу 10 вересня.
