Історія з будинком, в якому мешкає наша читачка Ольга Побочій, вона ж — авторка листа до редакції, нагадує сатиричне оповідання незабутнього Зощенка. Після того, як «Голос України» надрукував листа названої киянки на першій сторінці, вирізки з німими знаками запитання було направлено традиційно до різних інстанцій. Мовляв, що робитимемо, панове чиновники, із давно затопленим підвалом, хмарами комарів та мух, антисанітарією тощо?
Дуже швидко отримали відповідь із санепідемстанції Святошинського району Києва (наводимо скорочено):
«Фахівцями санепідслужби розглянуто Ваше звернення стосовно незадовільних умов проживання внаслідок затоплення підвального приміщення будинку № 80-б по вул. Верховинній та виплоду кровососних комарів... Факти підтвердилися. Будинок був підпорядкований КБУ-603 і у вкрай незадовільному стані в лютому 2002 року переданий на баланс КП УЖГ району. Будинок потребує капітального ремонту мереж підвалів та стояків, покрівлі, місць загального користування та фасадів. За вимогами санепідслужби проведена дезінфекційна обробка підвального приміщення та відкачування води. Директору КП УЖГ Святошинського району м. Києва Кривобоку В. Л. направлено припис головного державного санітарного лікаря району про проведення позачергового ремонту інженерних мереж згаданого будинку. Головний державний санітарний лікар Святошинського району О. Костенко. 29.07.02».
Дещо пізніше ми читали листа із Святошинської райдержадміністрації:
«Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація повідомляє, що житловий будинок по вул. Верховинній, 80-б був побудований в 1968 році і належав КБУ-603. За час експлуатації в будинку не було жодного ремонту. З лютого 2002 р. будинок обслуговує ЖЕО-808 КПУЖГ Святошинського району. В разі аварійних ситуацій недоліки терміново усуваються силами ЖЕО-808 та АВС КПУЖГ».
І далі(!):
«Згідно з актом санепідемстанції від 23.07.02 комарів та мух в підвалі і в місцях загального користування не виявлено. За необхідності ЖЕО викликає службу для дезінфекції, договір перевірено санепідстанцією. Підготовлено документацію на ремонт будинку у 2003 році. Перший заступник голови П. Ціник. 9.08.02».
Ось тут і мав би прокинутися видатний сатирик. Є у Зощенка оповідання, як у проблемну квартиру приходить комісія. Скарги мешканця на піч, що димить, спричинює у головного перевіряльника несподівану реакцію. Коли його колеги задихаються, він, також надривно кхекаючи, запевняє, мовляв, усе нормально, нема чого галасувати...
Отже, разова дезінфекція та відкачування води, як свідчать мешканці злополучного будинку, — це ненадовго. А їм, з одного боку, кажуть: факти підтвердилися, потрібний капремонт. З другого — заспокоюють: комарі та мухи вже полетіли. (Мабуть, на південь засмагати). А сирість — ну то й що? Дотягнуть якось нетерплячі мешканці до 2003 року. Все одно план реконструкції «хрущовок» залишився фікцією. Перебудова їх на пристойніше житло Києву, на відміну від Москви, також не загрожує. А якби й загрожувала, то це не означало б, що нинішні мешканці залишаться в рідному районі, а не поїдуть світ за очі. Та й узагалі, хіба за такі дрібниці нині мають голови боліти? У місті ще не всі підземні квартали добудовано. А добудовані потроху руйнуються і потребують уваги.
