Відповідь на останнє запитання дає Конституція України: громадянин України, якому виповнилося 21 рік, має право голосу і мешкає в Україні впродовж останніх п’яти років. І тільки непогашена і незнята судимість за скоєння умисного злочину є, за Конституцією, перепоною для обрання до парламенту.
Як відомо, Конституція — це закон прямої дії.
Постановою окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 18 від 14 липня 2002 року № 100 Коломойцеву—Рибалка В. Е. було відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України з посиланням на те, що ч.5 ст.82 закону не передбачає реєстрацію кандидатом у народні депутати України однієї і тієї особи після скасування рішення про її реєстрацію.
Вказану постанову окружної виборчої комісії було скасовано рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 19 липня 2002 року за скаргою Коломойцева—Рибалка В. Е. як незаконну. При цьому суд скасував також постанову окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 18 від 15 липня 2002 року № 101 «Про визнання народного депутата обраним в одномандатному виборчому окрузі № 18», а Центральну виборчу комісію суд зобов’язав вирішити питання про визнання повторних виборів депутата в одномандатному виборчому окрузі № 18, які відбулися 14 липня 2002 року, недійсними. Було встановлено судом, що під час проведення повторних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 18 мали місце порушення вимог Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України», які не дають змоги з достовірністю визначити результати волевиявлення виборців.
Це є підставою для визнання Центральною виборчою комісією виборів депутата в цьому окрузі недійсними на підставі рішення суду. Однак Центральна виборча комісія, не виконавши рішення Апеляційного суду Вінницької області, в частині визнання виборів недійсними, 24 липня 2002 року прийняла постанову № 977, якою зобов’язала окружну виборчу комісію одномандатного виборчого округу № 18 прийняти рішення про результати повторних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 18, що відбулися 14 липня 2002 року.
При цьому в тексті постанови Центральної виборчої комісії ішлося про те, що «Центральна виборча комісія не вбачає підстав для визнання повторних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 18, що відбулися 14 липня 2002 року, недійсними».
Відповідно до Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Частиною першою ст.14 ЦПК України встановлено, що рішення, ухвала і постанова суду або судді, що набрали законної сили, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про судоустрій» судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.243-15 ЦПК України рішення суду у справах з розгляду скарг, заяв на рішення, дії або бездіяльність, що стосується виборів народних депутатів України, є остаточними і оскарженню не підлягають, тобто вони набирають чинності з моменту проголошення.
Отже, не вирішивши питання про визнання повторних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 18 недійсними, тобто не виконавши рішення Апеляційного суду Вінницької області від 19 липня 2002 року, Центральна виборча комісія, прийнявши постанову від 24 липня 2002 року № 977, порушила вимоги Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про судоустрій».
Оскільки, як встановлено судом, під час повторних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 18 було порушено закріплений у п.1 ч.2 ст.10 Закону України «Про вибори народних депутатів України» принцип законності здійснення виборчого процесу, у зв’язку з чим було обмежене встановлене ч.2 ст.71 Конституції України право виборців одномандатного виборчого округу № 18 на вільне волевиявлення під час повторних виборів до Верховної Ради України четвертого скликання, окружна виборча комісія одномандатного виборчого округу № 18 повинна була прийняти за результатами повторних виборів народного депутата України, які відбулися 14 липня 2002 року, рішення про подання до Центральної виборчої комісії про визнання повторних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі, які відбулися 14 липня 2002 року, недійсними.
Але постановою окружної виборчої комісії № 104 одномандатного виборчого округу № 18 від 25 липня 2002 року повторно визнано обраним народним депутатом України по одномандатному виборчому округу № 18 Одайника Миколу Миколайовича. Тобто окружною виборчою комісією  фактично було прийнято постанову, аналогічну попередній, яку було скасовано 19 липня 2002 року Апеляційним судом Вінницької області як незаконну.
Після прийняття вказаної постанови і оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутата в одномандатному виборчому окрузі № 18 повноваження окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 18 були припинені.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 6 серпня 2002 року за скаргою Коломойцева—Рибалка В. Е. постанову окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 18 від 25 липня 2002 року № 104 про обрання народного депутатата України  скасовано, а Центральну виборчу комісію зобов’язано вирішити питання про визнання повторних виборів депутата в одномандатному виборчому окрузі № 18, які відбулися 14 липня 2002 року, недійсними. Бо, як встановлено судом, під час проведення виборів народного депутата в одномандатному виборчому окрузі № 18 мали місце порушення, які не дають змоги з достовірністю визначити результати волевиявлення виборців.
Невиконання Центральною виборчою комісією рішення суду дискредитує органи влади України в цілому і створює негативний імідж нашої держави на міжнародній арені.
Постанову окружкому про обрання депутата  скасовано судовим рішенням Апеляційного суду Вінницької області 6 серпня 2002 року. За Законом «Про  вибори народних депутатів України» визнати кандидата обраним  депутатом може тільки окружна комісія. ЦВК такого права не має. Оскільки  окружком припинив свої повноваження, необхідно оголосити нові вибори і створити нову окружну виборчу комісію. Тоді й буде виконано рішення Апеляційного суду Вінницької області.
Адже Валерій Едуардович має намір іти до перемоги. Якщо ЦВК не виконає рішення Апеляційного суду Вінницької області, він звернеться до Європейського суду з прав людини. Його навіть не зупиняє те, що вся процедура може розтягнутися на тривалий час. Для нього  як людини, яка брала участь у створенні Конституції та виборчого законодавства, це вже справа принципу.