Німеччина починає підраховувати втрати, завдані стихією. Вони поки що приблизні, адже вода досі не відступає, але тепер уже в північно-західних землях. А в східних, південних і деяких інших регіонах, де ситуація стабілізувалася, повінь уже завдала збитків на 15 мільярдів євро.
Зруйновано сотні житлових будинків, фермерських господарств, постраждало понад 2500 підприємств дрібного і середнього бізнесу. Лише в землі Саксонія-Анхальт зруйновано 700 кілометрів автомагістралей, близько тисячі кілометрів залізничних шляхів, 180 мостів. Величезних збитків завдано пам’яткам культури, особливо в старій частині Дрездена, де багато скульптур і споруд втрачено назавжди. А у відродження Східної Німеччини, до слова, за 12 років єдності вкладено величезні кошти. Повінь практично перекреслила економічне піднесення цього регіону. Втрати можна порівняти хіба що з втратами Німеччини в роки другої світової війни.
Але фахівці прогнозують, що це ще не все. Належить обстежити всі приміщення, які простояли у воді. Адже багато з них впало, коли вона відступила. Величезні кошти витрачають на прибирання: вода відступила, залишивши на вулицях, у підвальних приміщеннях та перших поверхах будівель не лише товстий шар грязюки, а й усе, що вилилося із каналізаційних колекторів. Мешканцям дозволено складати на тротуарах понівечені меблі, домашню техніку та інші пожитки — все це вивозитимуть безкоштовно. Дивлячись на захаращені тротуари, вивернуті бруківки, зруйновані приміщення ще до недавна ошатних німецьких міст і селищ, ліпше розумієш сенс слів «як після потопу». Де стихія відступила, триває велика чистка — окрім спеціалістів, на прибиранні працюють старі й малі. Але це те, що можна зробити самотужки.
Німецький уряд одразу вжив заходів щодо надання допомоги потерпілим, виділивши для цього 100 мільйонів євро — по 500 євро на кожного. Гроші видавали людям негайно. Підприємці малого і середнього бізнесу, яким було завдано збитків, отримали разову невідкладну допомогу по 15 тисяч євро, оголошено мораторій на їхні борги. Але це лише крапля в морі. Тому було розроблено програму із 12 пунктів, яка враховує всі категорії потерпілих. Нею передбачено видачу матеріальних допомог, податкові пільги і пільгові кредити на вигідних умовах. Зокрема, уряд на рік переніс другий етап податкової реформи, котрий мав початися наступного року. Йдеться про зниження податкових ставок, обіцяних громадянам Німеччини правлячою коаліцією. Але через надзвичайний стан зниження податків переноситься. Таким чином, на ліквідацію наслідків повені буде спрямовано 6,9 мільярда євро. Один мільярд виділяє на відродження інфраструктури східних земель міністерство транспорту.
Уряд вирішив на 1,5% з 25—26,5% підвищити податок для юридичних осіб, а також утримати в обов’язковому порядку з усіх платників податків по 10—15 євро до фонду солідарності з постраждалими від повені. Громадяни Німеччини й добровільно пожертвували на ці цілі 26 мільйонів євро. 1,2 мільярда євро виділить із структурних фондів Європейський союз. Значні компенсації громадяни мають отримати від страхових компаній. Але погасити збитки водночас вони нині не в змозі, а курси їхніх акцій через повінь почали стрімко падати.
І хоча для ліквідації наслідків повені намітилися вже шляхи отримання коштів, їх все одно поки ще замало. Тому нині триває пошук рішень, де взяти потрібні гроші.
Але, незважаючи на всі заходи, що їх запропонував уряд, багато хто із спостерігачів дійшли висновку, що країна виявилася неготовою до такої екстремальної ситуації. А фахівці кожний по-своєму в кожній галузі трактують причину повені. Дослідники клімату вважають, що вона сталася внаслідок парникового ефекту. Екологи стверджують, що до цього призвело розширення Ельби, а інженери водного господарства, навпаки, — що вона вийшла з берегів через те, що річка надто вузька. Виявилося, що централізованої системи захисту від повеней немає і навіть мільйони мішків з піском — погана підмога у боротьбі зі стихією. А загалом всі ми, люди, дуже схожі: поки грім не вдарить, чоловік не перехреститься...
Франкфурт-на-Майні.