Володимир СЕМИНОЖЕНКО, віце-прем’єр-міністр України:
1. 1991 рік став для кожного з нас моментом істини. І усвідомлення особистої, нарівно поділеної всіма українцями, причетності до долі рідної молодої держави — це унікальне і дуже сильне переживання. Я вважаю саме приватний вимір святкування незалежності найважливішим чинником державного розвитку, тому що відчуття власної відповідальності і, навіть сказав би, смаку до творення державної історії кожною окремою людиною формують золотий фонд минулого, сьогодення і майбутнього України. 
2. Базових. Україна — повноправний і активний суб’єкт світового простору, ми досягли фінансово-економічної, промислової стабілізації, політичні та владні практики набули високого рівня ефективності, стрімко розвивається громадянська активність, потужний імпульс надано розв’язанню болючих соціальних проблем. Головне — Україна подолала передчасний період, у людей з’явилися серйозні підстави бути впевненими у своєму майбутньому, з оптимізмом сприймати власні життєві перспективи.
Нині вже не йдеться про ствердження права на незалежність і державний суверенітет, необхідність якого диктувалася першим десятиріччям українського державництва. Сьогодні ми маємо вести мову про реалізацію цього, вже незаперечного, права. 
Дієвої сили набуває принципового новий набір системних завдань на майбутнє. Серед яких — створення сучасної економічної системи інноваційного типу, високий рівень соціального і гуманітарного розвитку, досягнення європейських стандартів якості життя.
3. Слід зазначити, що всі ці помилки і невдачі можна кваліфікувати як ознаки дитячої хвороби, котру Україна, зовсім молода держава, обов’язково мала перенести. Я маю на увазі стратегічну короткозорість державної політики на ранньому етапі, через яку більшість значущих для долі держави і суспільства рішень приймалася за законами короткої логіки, на потребу поточної доби, безсистемно і хаотично. Тому реформаційний процес в Україні, який всі мріяли бачити як потужний стрибок у майбутнє добробуту, більш нагадував хапливе підстрибування на місці. Саме «короткострокова мотивація» політики, на мій погляд, виявилася першопричиною багатьох наших проблем: гіперінфляції, промислової депресії негативних соціальних ефектів безробіття, невиплат зарплат. Але важливим є не кількість минулих помилок, а ступінь готовності їх визнавати, виправляти і вчитися не припускатися такого в майбутньому. 
4. Як заступник голови Організаційного комітету з підготовки та відзначення 11-ї річниці незалежності України  триматиму руку на пульсі — все має відбутися на належному рівні. Буде ще й неофіційна частина. Річ у тім, що мій молодший син останнім часом дуже захопився історією України і давно вже просив мене про щось на кшталт факультативу «Як все починалося». Майже ровесник української незалежності, він має зовсім інакшу картину світу, по-іншому сприймає минуле і майбутнє держави. Відверто кажучи, я чекаю на сімейний вечір і з нетерпінням, і з деяким хвилюванням: розмова на серйозні теми — це справжнє випробування і для батьків, і для дітей.