Хочу написати про людину, яка закохана у свою справу і робить її творчо і сумлінно.
Галина Іванівна Сахарнацька працює завідувачкою пошти, а починала з підмінної листоноші. Люди в селі завжди говорили про неї як про близьку їм людину: вона і вислухає, і порадить. Важку сумку доводилося носити їй на хутори Павлівка та Яровий за півтора-два кілометри. Дощ чи сніг, спека чи заметіль, а пошта в кожну оселю доставлялася вчасно. Для Галини Іванівни не було днів негожих. Зайде вона на обійстя, вся в снігу, ніби хто її з нього зліпив, а на вустах посмішка. «Як, лишень, витримуєш?» — питала в Галини. А вона з гордістю відповідала: «Я ж до людей іду, то треба і мені бути людиною».
Золоті слова! Цим словам, як і Галині Сахарнацькій, ціни немає. Коли попливла чутка, що вона потрапляє під скорочення штату, люди пішли до голови райдержадміністрації Віктора Гайдая. Він допоміг її відстояти. А невдовзі Галина Іванівна очолила вузол зв’язку.
Колектив листонош живе як одна сім’я. Власними силами зробили ремонт. Хоч і старе приміщення, а «помолодшало» (адже й пенька прибери — він буде гарний). І працюють тут завзяті, вірні своїй роботі дівчата-листоноші.
За дорученням мешканців села 1-Миколаївки, Софія ЗАГОРНЯК.
Ширяївський район
Одеської області.
