«Чим стріне атомний удар в погонах маршальських кухар?»
Є. Євтушенко «Половинчастість»
Армія деморалізована. На жаль, самі військові чини не тільки не помічають цього, а й часто навіть і не розуміють змісту цих слів. Трагедія, яка сталася 27 липня під час святкування 60-річчя 14-го авіаційного корпусу на військовому аеродромі Скнилів поблизу Львова, — ще одне підтвердження того.
Це, на жаль, не перша авіакатастрофа у ВПС України. За роки незалежності сталося 18 аварій літаків. З літаками цього типу у світі за увесь час його серійного виробництва з 1982 року (його складають на авіаційному заводі в Комсомольську-на-Амурі) також було декілька авіакатастроф: 9 вересня 1990 року в Італії, поблизу Венеції, 12 грудня 1995 року у В’єтнамі, поблизу Камрані, 6 серпня 1997 року в Росії, поблизу Петрозаводська, 17 травня 2001 року в Росії, поблизу Тамбова, 26 березня 2002 року в Росії, поблизу Владивостока, 3 квітня 2002 року в Україні, поблизу Запоріжжя.
Літак, що зазнав катастрофи над аеродромом Скнилів 27 липня, виготовлений 1991 року. Він обладнаний двома двигунами АЛ-31 Ф виробництва Воронезького авіапідприємства «Сатурн» імені А. Люльки. Розрахунковий ресурс цих двигунів — 3000 годин польоту. Злітна форсажна тяга становить 122,60 кілоньютона в кожного. Площа крила літака Су-27 — 69 квадратних метрів. Максимальна злітна маса літака — 27 тонн. Двигуни літака розраховані на стабільну роботу на режимах плоского, прямого і перевернутого штопора. Перескладання двигунів повинно проводитися після 1000 та 2000 годин напрацювання і коштує, відповідно, 10% та 15—18% вартості нового двигуна.
Після демонстрації на міжнародній авіаційній виставці «Ля Бурже» під Парижем фігури вищого пілотажу «кобра Пугачова» у Сполучених Штатах Америки в 1989 році провели дослідження характеристик стабільності і керованості літака Су-27 порівняно з показниками аналогічних американських літаків F-14 А, F-15 С, F-16. Вони підтвердили, що за сукупністю параметрів швидкості, дальності та маневреності цей літак не має собі рівних у світі і наближається до рівня розроблюваного американцями перспективного винищувача АТФ. Повторюю, він ще тільки проектується.
Однак це, звичайно, не може виправдати тих, хто так недбало і безвідповідально використовує таку сучасну техніку.
В’ячеслав ВОЙНИЧ, інженер-авіаконструктор, директор МПП «Мікротехніка».
Черкаси.