У пошуках оригінального проводження часу я натрапив на запрошення відвідати столичний блюз-клуб «Buddy Guy». Про блюз я мав лише абстрактне уявлення, тому і вирішив провести в цьому закладі вихідний. Вхід, як і повідомлялося в рекламі, був безплатний. Затишок невеличкої зали і ненабридлива, розслабляюча музика незабаром переконали мене у правильності мого вибору. Зайнявши вільний столик, я почав вивчати запропоноване меню. Окрім розмаїтості напоїв, у ньому було представлено безліч страв, процес виготовлення котрих, з’ясувалося, можна спостерігати особисто. Ціни, як для Хрещатика, вельми помірні. Клуб, до речі, названо на честь відомого музиканта, блюзмена Бадді Гая, під портретом якого красувався його автограф. Пізніше я дізнався, що цей унікальний презент — від американських друзів.
На початку десятої з’явилося п’ятеро хлопців очікуваної джаз-банди. Незважаючи на мою прихильність до інших музичних жанрів, їхній виступ мені сподобався. До слова, перед його початком вільних місць практично не було. Публіка зібралася поважна, була присутня, на мій подив, і молодь. А вже в розпалі концертної програми трапився епізод, який усіх розважив. На вільному майданчику перед авансценою несподівано з’явився чоловік років п’ятдесяти в сонцезахисних окулярах і заходився енергійно витанцьовувати під ритм запальної мелодії. Народ відреагував дружніми оплесками. Забігаючи наперед, скажу, що додому я повертався задоволений: вечір не розчарував. А перед тим, як піти, мені вдалося одержати відповіді на запитання, що цікавили. Зі слів Віталія, працівника «Baddy Guy», я дізнався, що блюзом і джазом клубна програма не обмежується. Тут грають також рок-н-ролл та латино. До того ж групи щовечора різні. Часто заїжджають московські команди. Щоправда, вхід на них платний.
Приємно було дізнатися, що через кожні два-три місяці, на прохання та пропозиції клієнтів, у клубі оновлюють меню. Тут діють знижки. Постійним відвідувачам видають так звані золоті та срібні картки, що дають змогу заощаджувати по 20 і 10 гривень відповідно.
