Напевно, вже всі встигли помітити, що з появою нового Генпрокурора на вулиці Різницькій активніше «зашурхотіли паперами». Принаймні нас усіх ознайомили з «творчими планами» розслідування резонансних справ. Ці плани, як запевняють у ГПУ, вже почали успішно втілювати в життя.
На позавчорашній прес-конференції Святослав Піскун, наприклад, зробив сенсаційну заяву: встановлено замовника вбивства Ігоря Александрова. «Ми знаємо його ім’я, прізвище, у нас є його фотографія, і він оголошений у розшук». Присутнім журналістам фотографії не показали, як і не розсекретили прізвища і навіть ім’я замовника. Зрозуміло — таємниця слідства. Спасибі, що натякнули: зловмисник перебуває «в бігах», якщо оголошено розшук. Ми на слово повірили, що ГПУ «значно просунулася у розслідуванні цього злочину».
Нам узагалі хочеться вірити Святославу Піскуну. А що робити? — комусь треба вірити. Тим більше людині, яка начебто переламала стиль діяльності свого попередника.
Але новий Генпрокурор усе-таки дав підстави для скепсису. Наприклад, він обіцяє, що до «справи Гонгадзе» буде залучено результати експертизи записів Миколи Мельниченка, яким дадуть «правову, а не політичну оцінку». Однак сам екс-майор сумнівається у відсутності тут «політики». У заяві на радіо «Свобода» він ще раз роз’яснив популярно: розкрити цей злочин можна лише за умови, що в розпорядженні експертів буде його записувальний пристрій, і якщо він особисто, але на території США, де нині змушений тимчасово перебувати, пояснить фахівцям технологію, якою скористався під час «копіювань» «навколодиванних» розмов. Проте ніхто до нього з такою пропозицією не звертався: ні зі «старої», ні з «нової» прокуратури. Очевидно, не задовольняє умова: «територія США».
Ще один приклад. Активізована ГПУ розповсюдила заяву, в якій застерігає «по-доброму» від активності інших. А конкретно — тимчасові слідчі комісії ВР, що переносять свою діяльність за межі України. Депутатів-слідчих, які мають наміри зустрітися з Мельниченком, Лазаренком та іншими фігурантами в «екзилі» «з метою отримання від них матеріалів та інформації, необхідної для встановлення істини», Генпрокуратура просить не турбуватися: законодавство і процесуальні норми не передбачають можливості «використання одержаної ними інформації в інтересах слідства і правосуддя». Не в міру спритним депутатам автори заяви нагадують: «Слід узяти до уваги, що діяльність тимчасових слідчих комісій до цього часу не врегульована в законодавчому порядку, як того вимагає стаття 89 Конституції України».
«ГУ» поцікавився у голови тимчасової слідчої комісії, що займається розслідуванням відомих резонансних справ, чи «взяли вони до уваги» застереження ГПУ, яка днями ще раз запевнила їх у «всілякому сприянні діяльності».
— Дивно чути від Святослава Михайловича таку заяву, — сказав Григорій Омельченко. — Особливо після нашої недавньої зустрічі, на якій ми домовилися про спільні дії у встановленні істини. Я передав Генпрокурору два запити від імені комісії на цю тему. Можливо, їх насторожило те, що ми близько підійшли до «гарячого» у розкритті цих злочинів? Особливо мене розчулило посилання у заяві на відсутність відповідних законів, які регулюють діяльність слідчих комісій. Тоді нагадаю і я: стаття 89 Конституції дає право Верховній Раді на створення тимчасових слідчих комісій. У статті 8 вказується, що Конституція є законом прямої дії. Є ще й інші нормативні акти, які правлять за правову базу для нашої діяльності. Хочу нагадати і слова Голови Верховної Ради Володимира Литвина: неважливо, що Президент не підписав закон про спеціальні слідчі комісії. Головне, що в депутатів є бажання працювати над розслідуванням резонансних справ. В одному пан Піскун має рацію: Президент усупереч статті 89 Конституції досі не підписав відповідний закон. Хоча є дві постанови ВР, які зобов’язують главу держави це зробити. І є рішення Конституційного Суду — з якого часу обчислюються строки на накладання вето. Леонід Кучма пропустив відведений йому термін.
Нам ніхто не заборонить розслідувати справи, зустрічатися зі свідками, потерпілими й експертами — хоч в Україні, хоч за кордоном. Ми все робитимемо для з’ясування правди і не дозволимо нічого приховати. А взагалі члени нашої комісії не збираються змагатися, хто професіональніший — ГПУ чи депутати. Ми налаштовані на співпрацю. Якщо Святослав Піскун не перевтілюватиметься в образ свого попередника, він зробить крок нам назустріч.
Якщо не перевтілюватиметься...
