Жахлива трагедія на авіаційному святі у Львові стала наступного дня головною темою більшості європейських газет. «Після відокремлення від СРСР українські військові відчувають пристрасть до проведення з особливим шиком військових шоу на землі, в повітрі й на морі. Щоправда, використовують для цього застарілий матеріал, — писала німецька газета «Франкфуртер рундшау». — Це стосується й інших сфер життя в Україні: атомних станцій, шахт, заводів і лікарень».
Видання, проте, зазначає: «Авторитет українських військово-повітряних сил виявився підірваним аж ніяк не цієї суботи. В жовтні 2001 року, під час навчань на Чорному морі, було збито російський пасажирський літак, загинуло 80 осіб. Україна брехала з цього приводу доти, доки Росія не зробила результати розслідування, проведеного військовими, надбанням громадськості». На першій шпальті італійської «Корр’єре делла сера» було поміщено рідкісний фотознімок. Над вогняною кулею на місті падіння Су-27 ясно видно фігурку пілота, який катапультувався. Французька «Фігаро» нагадала, що львівська катастрофа стала найкривавішою серед подібних до неї. Попередній сумний рекорд було встановлено 1988 року на аеродромі в південнонімецькому Рамштайні, де падіння винищувача під час демонстраційного польоту забрало життя 70 глядачів. «Ніхто не застрахований від нещасних випадків, — писала мюнхенська «Зюддойче цайтунг», пригадуючи ту саму трагедію в Рамштайні. — Проте важко позбутися відчуття, що в українській державі багато чого прогнило — і в прямому, і в переносному розумінні. Ще один доказ того — безкінечні аварії з людськими жертвами на вугільних шахтах. Друга за розміром країна Європи є наочним прикладом невдалого реформування. Втім, в одному прогрес очевидний: Президент Леонід Кучма негайно звільнив високопоставлених військових, котрі відповідали за безпеку авіашоу. Якщо згадати недостойні спроби Києва приховати правду в жовтні минулого року, коли російський пасажирський літак було збито під час навчань ракетою українських сил ППО, то доводиться визнати: влада посткомуністичних країн потроху вчиться в трагічні хвилини поводитися по-людськи».
Віденська «Штандарт» ставить запитання ширше: чи не час узагалі припинити розважальні авіашоу? Як показує досвід, це аж ніяк не безпечна забава, навіть у країнах з високим рівнем технічної культури і дисципліни. Кількість різних пригод на таких святах по всьому світові вимірюється десятками. Однак прийняти відповідне рішення буде не так легко, зазначає газета. Авіашоу давно перетворилися на високоприбутковий бізнес. Одне лише повітряне свято в австрійському Зальцвайзі регулярно збирає майже сто п’ятдесят тисяч глядачів, із них двадцять п’ять тисяч приїжджають здалеку, забезпечуючи заробітком місцеві готелі. Не можна скидати з рахунку й пропагандистські інтереси політиків і військових. «Треба ж ефектно показувати страшенно дорогі «Єврофайтери», щоб публіка знала, задля чого платить податки, — іронічно зауважує газета. — Всі будуть у цілковитому захваті, поки один з них не звалиться кому-небудь на голову».