Що ближче парламентські вибори в Німеччині, то гучніші скандали, пов’язані з правлячою верхівкою, яка заради власної вигоди знаходить усілякі лазівки, щоб обійти закон. Ще не встигли вгамуватися пристрасті після того, як за два місяці до виборів було відправлено у відставку міністра оборони Рудольфа Шарпінга, який одержав 140 тисяч марок гонорару за читання своїх, ще не опублікованих, мемуарів, як на світ божий спливла ще одна історія. З’ясувалося, що спікер фракції «Союз-90»/«зелені» в Бундестазі популярний політик Чем Ездемір узяв у тій самій рекламній компанії, що й керівник оборонного відомства, кредит під 5,5% (зазвичай банки в Німеччині дають їх не менш як під 10%. — Авт.).
І хоча Ездемір пояснив, що ці гроші використав для сплати податків, які він без цього не зміг би сплатити, однак постало питання: за які послуги власник рекламної компанії Моріц Гунцингер надав кредит депутатові Бундестагу? Або, яким чином Ездемір віддячив своєму кредиторові? Невдовзі цей успішний політик оголосив, що не тільки залишає свою посаду в Бундестазі, а й також не має наміру балотуватися до парламенту на наступних виборах, що відбуватимуться у вересні.
Популярний журнал «Мах» опублікував рахунки та документи, які засвідчують, що різними послугами рекламної фірми Моріца Гунцингера користувалися не тільки представники правлячої коаліції, а й відомі політики інших партій. Оглядач часопису назвав ці послуги «новою формою лобіювання».
Через що, власне, спалахнув скандал? Німецьким публічним політикам заборонено брати плату за виступи або участь у громадських заходах. Але якщо дуже захотіти, то плату за читання неопублікованих мемуарів можна оформити як гонорар за майбутнє їх видання. Німецьким політикам заборонені також, наприклад, поїздки в особистих справах на службовому транспорті або проведення відпустки за рахунок туристичної фірми та всілякі інші задоволення, за які їм вочевидь дуже не хочеться платити з власної кишені. Але ті, хто жадає роздобути впливового політика, проявляють дива винахідливості. І, як засвідчують останні події, не без успіху.
Правляча Соціал-демократична партія вирішила покінчити з такими сумнівними заробітками політиків. Вона ініціювала розробку закону, який зобов’язуватиме депутатів реєструвати в книзі обліку Бундестагу всі побічні доходи, що вони їх одержують від участі в громадських заходах. Окрім того, дані про це повідомлятимуть через Інтернет з тією метою, щоб усі бажаючі могли з ними ознайомитися. Ініціативу соціал-демократів одноголосно підтримала опозиція. Тепер політикам дозволено не декларувати тільки доходи, які вони одержують на законній підставі. А приклад з нині уже колишнім міністром оборони Рудольфом Шарпінгом має нагадувати політикам про те, що з ними буде, якщо, приміром, до тестя на сосиски вони полетять на службовому літаку. Майбутній документ преса одразу назвала «Законом про «прозорість» парламентаріїв».
Канцлер Герхард Шрьодер, який очолює Соціал-демократичну партію, заявив на прес-конференції, що він не бачить перешкод для затвердження закону про «прозорість» доходів депутатів, який буде ухвалений одразу після літньої паузи.
Франкфурт-на-Майні.