Цього року на Хмельниччині склалася парадоксальна ситуація в оцінці діяльності працівників міліції. Підсумки березневих виборів показали, що порівняно з попередніми до представницьких органів влади обрано значно більше міліціонерів, ніж будь-коли. Тобто зросла довіра виборців до міліції, саме на неї покладаються великі надії в подоланні різноманітних проявів соціального зла.

Водночас реальні події свідчать про зниження службової відповідальності серед офіцерського та сержантського складу правоохоронців області, падає престижність добросовісного виконання службових обов’язків. Той, хто знає ціну своєму професіоналізму, покидає міліцейські лави і йде на службу до бізнесменів. Бо при згаданому зменшенні навантажень заробітна плата підвищується щонайменше втричі. Не випадково сьогодні залишаються вакантними 6,5 відсотка офіцерських посад. Є й категорія міліціонерів, котрі після роботи шукають підробітку.

Саме з цієї причини тільки протягом одного тижня в області сталося дві надзвичайні події: працівник ДАІ з водія, що випив, здер хабара в 600 гривень; інший, підробляючи у нічний час таксистом, був смертельно поранений грабіжниками...

Тому органи прокуратури та керівництво УВС стурбовані не тільки криміногенною ситуацією в краї: збільшується кількість шахрайств, крадіжок особистого майна і транспортних засобів, грабежів, наркотичних злочинів, — а й підвищеною ймовірністю зростання кількості поборів серед працівників ДАІ та ППС.

У чому ж причина такої сумної ситуації? На це запитання ми попросили відповісти начальника управління МВС в області, голову постійної комісії облради з питань законності та правопорядку генерал-майора міліції Ігоря Платонова.

— Ще у древні часи кожен правитель знав: озброєній людині потрібно створювати належний життєвий достаток. Цю аксіому ніби розуміють у парламенті і в найвищих кабінетах виконавчої влади. Однак фінансування з місцевого бюджету не передбачили, тільки з державного. Це було зафіксовано навіть у Бюджетній резолюції. Потім намагалися виправити ситуацію під час формування бюджету. Записали слова: «як виняток». Однак коштів на утримання патрульно-постової служби та ДАІ за скромності місцевого бюджету віднайти важко.

Про яку відповідальність міліціонера можна вести мову, — продовжував Ігор Віталійович, — якщо сьогодні патрульно-постові служби, дільничні міліціонери не отримують по п’ять місяців заробітної плати? Водночас навантаженість значно зросла. У Волочиському, Деражнянському, Білогірському, Красилівському, Теофіпольському та деяких інших районах через нефінансування місцевими бюджетами доскорочувалися до того, що один дільничний мусить обслуговувати до 18 населених пунктів. А тепер скажіть: чи може одна людина на такому просторі забезпечити правопорядок?!

Взагалі за рахунок місцевих бюджетів в області фінансується більш як 1200 штатних одиниць. На їх утримання місцевий бюджет згідно з нормативами мав би виділити 6,4 млн. гривень. Запланували — 2,7, або 42 відсотки. Але і ці кошти до більшості міськрайорганів не доходять.

Торік з цього приводу зверталися в облдержадміністрацію, обласну раду двічі, цього року — одинадцять разів. Однак реальних зрушень не бачимо. Чуємо тільки пояснення про відсутність коштів. Проте в сусідній Тернопільській області, бюджет якої значно слабший, тільки нинішнього року віднайшли можливість додатково направити з місцевого бюджету на утримання міліції більш як 2 млн. гривень. А низка заможніших областей — ще більше, від п’яти до десяти мільйонів. Про це ми говорили з депутатом Валерієм Горбатюком, моїм заступником з питань кадрів, на останній сесії обласної ради. Та зрушень поки що не видно. Ми вже скоротили 258 штатних одиниць. І в найближчий час мусимо скоротити ще не менш як 400. І так можемо доскорочуватися, що на район матимемо одного дільничного...

А може, у цьому й полягає політика приборкання правоохоронців?