З усього світу приїжджають на Прикарпаття туристи, щоб помилуватися дерев’яними церквами, котрі наші предки зуміли збудувати без єдиного цвяха. Ці шедеври древнього зодчества ще збереглися в Західній Україні, але стали беззахисними перед пожежами та новими конфесійними віяннями, що спонукають зводити в селі кілька храмів. Чи милуватимуться ними наші нащадки? Запитання далебі не риторичне. З нього розпочинаються бесіди з юнаками і дівчатами, які мають намір здобути фах будівельника у Івано-Франківському професійно-технічному училищі № 5.
Сам велетенський комплекс училища є своєрідною візитівкою «золоті руки». Роботодавець, який добирає кадри, на власні очі може пересвідчитися: випускники спроможні на рівні євростандартів виконати і кладку, і покрівлю, і столярні роботи. Бо з перших днів навчання їм прищеплюють не лише професійні навички, а й гонор: станеш Майстром — не пропадеш у житті. Саме прикарпатських майстрів-будівельників охоче запрошують на роботу і до Києва, і до Москви. Їм доручають ексклюзивні замовлення, де треба гармонійно поєднати євростандарти і самобутні елементи фасадів, інтер’єрів.
Про популярність будівельних професій і ПТУ № 5, зокрема, свідчить статистика: минулого навчального року державне замовлення з прийому учнів виконано на сто відсотків, а працевлаштування випускників становило 92,4 відсотка.
Директор училища Михайло Кухній, до слова, наш колега — член Національної спілки журналістів, настроює колектив на побудову «школи українського ренесансу».
— Це означає — розвивати освіту на традиціях національної етнопедагогіки з урахуванням найпрогресивніших здобутків світових педагогічних технологій, — каже він. — Ми маємо підготувати покоління з новим мисленням — і тоді вирвемося з нинішнього хаосу. Досвід переконує, що позитивні зміни в системі професійно-технічної освіти можливі лише за умови врахування особливостей рідного краю. Історія Прикарпаття нерозривно пов’язана з народними традиціями, звичаями, обрядами і побутом лемків, бойків, гуцулів. Тут сплелися воєдино класичне мистецтво і народні промисли. Уміння будувати і прикрашати житло, культові споруди, творити довговічне і прекрасне генетично передається з покоління в покоління. На цій основі ми розвиваємо нові моделі навчання робітничих кадрів будівельної професії.
Училище співпрацює з обласним центром зайнятості. Останніми роками 728 слухачів отримали тут професію будівельника. Програма оновлення і реконструкції міст області виконується за найактивнішої участі випускників ПТУ. А вони швидко роблять кар’єру: стають студентами вузів, потому — власниками приватних фірм, керівниками підприємств. Серед колишніх випускників — головний спеціаліст «Прикарпатгазсервісу», директор комерційної фірми «Алярм» в Івано-Франківську, заступник начальника будівельного управління № 53 «Київстальконструкції» тощо.
А як же бути з храмом — без єдиного цвяха? Чи змогли б новітні майстри позмагатися з прадідами? Аякже! Конкретна спеціалізація плюс навички «на всі руки майстер» — це стрижень програми навчання.
