Ажіотаж вщух. У продовольчих магазинах ніхто не набирає повні візки товару. На касі не обмежують, скільки кілограмів дати в руки одному покупцеві. Черг немає.
Так і хочеться казати, що увесь попередній купівельний бум був даремним. Що все стабілізувалось, і жодних проблем із харчами у нас немає і бути не може. Бо ще із жнив не переставали стверджувати, що комори повні усіма запасами...
Але, на жаль, все це лише ілюзія спокою. Покупці залишились у розгубленості: якими будуть ціни завтра. Аграрії ще у більшій невідомості, що сіяти і які кошти вкладати в майбутній урожай?
Можна не сумніватись, що найближчим часом асортимент поновиться, і на порожніх прилавках знову буде повно товару. Але якими будуть ціни на нього? Не потрібно бути провидцем, щоб зробити цей прогноз. Достатньо зайти на продуктовий ринок, щоб все зрозуміти. Тут, як і раніше, мішки повні круп, цукру, борошна. Та покупці здебільшого мовчки проходять повз них. Бо таких вартостей раніше ніхто ще не бачив (на знімку).
Навіть у часи «гречаної кризи», коли вся країна була наполохана її дорожнечею, і гінців за кашею послали аж до Піднебесної, до таких цифр не доходило. Тепер вона коштує від 25 до 28 гривень за кілограм. Найдешевший український рис дотягнув до 30 гривень, привізний наближається до 40, але можна побачити і за 65. Вівсянка, перловка, пшенична крупа, кукурудзяна — тепер більше вартує все, без жодного винятку. Незалежно від того, чи привезено з-за кордону, чи вирощене і перероблене місцевими підприємствами. Чи урожай збирався минулим літом, а чи ще позаторішнім, коли все в рази було дешевшим, і собівартість такого врожаю також. Тепер же, коли ажіотаж вщух, так і хочеться запитати: «То що ж це було?».
Одна із традиційних версій — необґрунтована паніка населення. Мовляв, саме масовий психоз спровокував купівельний ажіотаж, який і призвів до того, що товар просто як ураганом змело з полиць. А не купували б — нічого цього не сталося б.
Влада, яка у схожих випадках завжди створювала комісії, які хоча й не надто впливали на ситуацію, проте хоча б моніторили її, тепер не може зробити і цього. Бо відповідно до розпоряджень уряду, усі перевірки малого бізнесу практично всіма контролюючими органами заборонені.
Але при цьому нікуди не поділось запитання, хто і чим наповнюватиме ринок продовольства надалі. Воно вкрай актуальне напередодні посівної. Бо саме орієнтуючись на теперішні вартості, у господарствах вирішуватимуть, що сіяти. Щоправда, масштабних змін у структурі посівів тепер важко очікувати. Бо основні площі вже засіяні озимою пшеницею. Тепер можлива лише деяка корекція між цукровим буряком, соняшником і кукурудзою. Хоча й тут особливих змін навряд чи варто очікувати. І через те, що всі культури зросли в ціні. І через те, що відповідну підготовку вже проведено, насіння закуплено, зазнано затрат.
Саме останнє значною мірою формуватиме ціни на харчі вже за кілька місяців. Не факт, що вони залишаться на тому рівні, що тепер видається просто шокуючим. У департаментах агропромислового розвитку ледь не щотижня намагаються підрахувати, в яку суму стане нині гектар посіву. Зрозуміло, що цифра умовна. Але ніхто навіть не уявляє, наскільки вона приблизна. Бо точно так як і на продукти, ціни ледь не щодня змінюються і на всі виробничі складові.
Ще не так давно називалась цифра у 2,5 тисячі гривень затрат на гектар. Поступово вона зросла до 3,5 тисячі. Але все це лише прогнози, бо пальне, добрива, засоби захисту рослин дорожчають просто на очах. Тож немає сумніву, все це врешті-решт позначиться на нових цінах нового врожаю.
