Національна комісія, що здійснює регулювання у галузі енергетики і комунальних послуг, підвищила тариф на теплову енергію для потреб населення на 71,8%. Нові ціни запрацюють уже з 1 квітня. Мешканці багатоквартирних будинків радянської забудови, «підсаджених» на централізоване опалення та неоснащених приладами обліку, потрапляють у справжню кабалу до теплопостачальних організацій. Результат: ринковими тарифами їм доведеться оплачувати планові показники. При цьому зекономити жодним чином не вдасться. Навіть розрекламовані енергоощадні заходи — як-от утеплення квартир, заміна вікон тощо — призведуть хіба що до підвищення температури у помешканні. На цифрах у квитанціях, які виставлятиме теплопостачальник, це не позначиться. Адже ніхто і рахувати не думав, скільки саме гігакалорій спожив той чи той багатоквартирний будинок, у якому немає лічильника. Та одна річ, коли за взяті зі стелі чи з інструкцій часів СРСР норми доводилось платити помірні суми. І зовсім інша — віддавати левову частину зарплати, а потім мерзнути чи навпаки провітрювати «перегріті» кімнати. Як почати змінювати систему?

Змінились тарифи — потрібно переглянути і підходи

Перший і найпринциповіший крок — перехід до повного обліку наданих житлово-комунальних послуг. У справі централізованого теплопостачання — як мінімум облаштування старого житлового фонду (новобуди, згідно із ДБН, одразу йдуть із лічильниками) будинковими приладами обліку.
Цікаво, що розмови про це йдуть десятиліттями. У листопаді виповниться 20 років відколи в країні було затверджено Програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії. До 2005-го лічильниками планували обладнати усі будинки, після — черга мала дійти до квартир. Та виконати заплановане не судилося... Це, до речі, не єдиний провалений владою план. Загальнодержавна програма реформування житлово-комунального господарства на 2009—2014 роки, згідно із якою усі багатоквартирні будинки протягом двох років повинні були обладнати приладами обліку тепла, холодної та гарячої води, також виконана не була. Цей перелік можна продовжувати...
Чому так? Відповідь для більшості експертів очевидна: річ навіть не у відсутності фінансування, а у незацікавленості монополістів. Доведено на практиці: мешканці будинків, у яких встановлено лічильники тепла, сплачують у середньому на 30—40% менше за опалювальний сезон. Більш промовисто ці цифри сприймаються, якщо дивитися на них з іншого боку: жителі багатоповерхівок, необладнаних приладами обліку, переплачують за тепло у квартирах в середньому 30—40 % щороку. Який монополіст-бізнесмен з власної волі відмовиться від такого?
Досі у законодавстві чітко не прописано, за чий рахунок повинні встановлюватись будинкові лічильники тепла. Облік тепла та гарячої води регулюється десятками нормативно-правових актів. При цьому іноді їх пункти навіть не узгоджені між собою. Норма про необхідність обладнати житловий фонд лічильниками з’являється і зникає із нормативних документів. Приклад: затверджені Нацкомпослуг Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії. У серпні 2012-го вимога «забезпечити облік купованої та реалізованої споживачам теплової енергії в натуральному виразі з використанням відповідних приладів обліку» з’явилась, у травні 2014-го — зникла...

Доки законодавець тримає паузу — говорять експерти

Ще 2012 року Світовий банк оприлюднив доповідь «Модернізація системи централізованого теплопостачання в Україні: облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання». На думку авторів звіту, облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання — ключовий крок. І на роль виконавця та «гаманця» найбільше підходять підприємства теплокомуненерго. По-перше, це значно пришвидшить процес: відпаде необхідність самоорганізації мешканців багатоповерхівок. По-друге, підприємства ТКЕ, найімовірніше, як потужні гуртові покупці, зможуть отримати нижчу ціну на індивідуальні теплові пункти та лічильники.
Спроби «зацікавити» теплопостачальників оснастити житловий фонд приладами обліку уже були. У червні 2008-го Кабмін видав розпорядження «Про оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії». У документі було прописано обов’язок встановлення до кінця 2008-го(!) побудинкових засобів обліку та регулювання споживання теплової енергії підприємствами, що провадять діяльність з теплопостачання. Дедлайн було зірвано, як видно, — без наслідків для його «невиконавців»...
Утім, експерти мають свої варіанти, як споживачі можуть стимулювати компанії, що надають тепло, встановлювати лічильники. «Моя думка: мешканці будинків, де прилади обліку не встановлено, взагалі не повинні платити за тепло. І щоб усе це виливалось прямими збитками теплопостачальним компаніям. У них була достатня кількість часу, щоб забезпечити житловий фонд лічильниками. І при цьому має бути ще одна умова: заборона зупинки теплопостачання. Поставите лічильник — будемо платити. Тут потрібно пам’ятати: ЖКГ — це не так прибутковий бізнес, як бізнес, який гарантовано та постійно приносить гроші. Понад те — держава активно допомагає надавачам послуг вибивати борги із неплатників. До того ж цей бізнес, за великим рахунком, ніколи не прогорить. Люди завжди використовуватимуть воду, світло», — переконаний Юрій Гаврилечко, експерт Фонду громадської безпеки. А тому і ті, кого допустили до «потоків», повинні виконувати свої зобов’язання.
Проте зацікавленими у переході на оплату за фактично спожите тепло зараз мають бути і влада, і самі підприємства ТКЕ. Непрозорість тарифоутворення та недовіра до нарахувань за новими економічно-обґрунтованими тарифами та радянськими нормами споживання, цілком ймовірно, призведе до кризи платежів.

Київ: процес пішов

Віднедавна з мертвої точки процес зрушив у столиці. Уже цього року Київська міська держадміністрація планує встановити 2500 лічильників тепла у будинках столиці. Певну суму передбачено у бюджеті міста. Крім того, буде залучено інвестиційну програму ПАТ «Київенерго». «Розподіл фінансування — приблизно 40% кошти міста, 60% — інвестпрограма «Київенерго», — розповів «Голосу України» заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. «Обирались будинки, в яких енерговитрати на квадратний метр, за результатами проведеного енергоаудиту, були найбільшими. Також у першу чергу ми встановлюватимемо лічильники у будинках ЖБК та ОСББ». Адресний перелік найближчим часом буде остаточно узгоджено. «Загалом, щоб обладнати всі будинки столиці, необхідно майже    13 тис. лічильників (включаючи заміну тих, термін експлуатації яких закінчився)», — порахували в «Київенерго».
У разі, якщо ваш будинок під дію програми не потрапив, варіантів є два. Перший — чекати з надією потрапити під дію подібної програми наступного року. При цьому активно оббиваючи пороги та штурмуючи канцелярії усіх інстанцій, що можуть «схилити фортуну» на ваш бік. Нагадаємо: до 2018-го «Київенерго» пообіцяв щороку встановлювати по 1,5—2 тисячі будинкових приладів обліку.
Другий — взяти фінансування встановлення лічильника на себе. «У такому випадку кияни можуть подзвонити на гарячу лінію з питань житлово-комунального господарства 1557, залишити своє звернення. Тоді місто може взяти на себе питання проектування та допомогти в отриманні відповідних дозвільних документів», — розповів Петро Пантелеєв. Ціна питання зараз — від 50 тисяч гривень за звичайний лічильник.
Та все ж потрібно розуміти: встановлення будинкового лічильника на першому етапі у більшості випадків зекономить ваші кошти — за рахунок переходу на оплату за фактичним споживанням. Але: «Може статися і так, що мешканці будинків, навпаки, будуть змушені платити більше. Все залежить від стану будівлі, наскільки розбалансована система. Це не масові випадки, але до такого також потрібно бути готовими», — попереджає Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм громадянської мережі ОПОРА.
До того ж заощаджувати самі ресурси лічильник не допоможе. Щоб мати можливість впливати на рівень споживання тепла у будинку, потрібно обов’язково встановлювати погодний чи регулятор температури на будинку. Аби за потреби — прикрутити вентиль чи знизити бажану температуру повітря у помешканнях. Саме з цього моменту стане економічно вигідно і доцільно термомодернізувати будинок. А завдяки проведенню комплексу заходів з модернізації, споживання тепла можна скоротити на 40—60 %.
Ми намагалися дізнатися в «Київенерго», чи встановлюють разом із лічильниками у будинках ще і регулятори тепла. Відповідь: «Температура теплоносія регулюється не у підвалі будинку, де встановлені будинкові лічильники теплоенергії, а на теплопунктах, що перебувають на балансі ПАТ «Київенерго»... Враховуючи технічні особливості внутрішньобудинкових теплових комунікацій (особливо у житловому фонді старої забудови), не завжди можливо відрегулювати температуру теплоносія на теплопункті таким чином, щоб ефект був однаковий для всіх квартир. Тому іноді мешканці скаржаться на занадто високу температуру батарей. Утім, якщо відрегулювати її на теплопункті, особливо якщо він забезпечує тепло на декілька будинків, у інших квартирах може стати занадто холодно». Як результат: «Регулювати температуру самостійно мешканці технічної можливості не мають, окрім тих, хто встановив квартирні лічильники тепла на кожну батарею», — зазначила у відповіді на запит «Голосу України» прес-служба «Київенерго».
І це основний висновок: встановлення будинкового лічильника тепла — лише перший крок. Аби економити ресурси, а разом із цим і власні кошти, його потрібно встановлювати із вузлом погодного регулятора чи регулятора тепла. І тут уже кожен робить свій вибір: чекати милості від монополіста та влади чи самостійно згуртуватись та власним коштом встановити і лічильник, і регулятор тепла. Ціна питання — від 70 тисяч грн. за лічильник з терморегулятором, від 300 тисяч — за індивідуальний тепловий пункт. Якщо усі мешканці будинку зрозуміють, що, за великим рахунком, саме їм передусім вигідно економити тепло, і розділять цей тягар на всіх власників квартир — платіж виявиться не таким вже й непідйомним. Рахуйте: стандартна дев’ятиповерхівка, шість квартир на поверсі, мінімум два під’їзди — це 108 власників. Аби осилити суму 70 тисяч гривень, потрібно, щоб кожен скинувся по 648 гривень. Як показує практика, окупаються ці витрати за 1—2 опалювальні сезони.
На наше запитання «чи технічно можливо довстановити погодний регулятор на будинок за кошти його мешканців?» у «Київенерго» відповіли: «Для того, щоб встановити такий прилад у підвалі будинку, потрібно затвердити технічні умови і проект у «Київенерго». Якщо тип внутрішньої теплосистеми конкретного будинку передбачає коректну роботу такого приладу, проект буде затверджено». У КМДА обіцяють допомогти із отриманням необхідної документації.
Утім, варто пам’ятати: не у всіх будинках є технічна можливість встановити лічильник тепла. «Зайшла сьогодні в «Київенерго» — і з’ясувалось: лічильник тепла у моєму будинку встановити технічно неможливо», — скаржиться киянка Юлія. Як пояснили у КМДА, такі випадки справді можуть бути: «Кожен випадок потрібно розглядати індивідуально. Справді, можуть бути будинки, де технічно неможливо встановити лічильник. Їх одиниці, але вони є. Це треба визначати, виїжджати, дивитися комісії: яка якість підвалу, чи не буде прилад заливатись водою... Якщо «Київенерго» надає відмову, але мешканець не довіряє приватній організації, він може звернутися до нас на гарячі лінії 1557 та 1551 — для того, щоб уже міська влада могла дати свій висновок».

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

ЦИТАТА

Віталій КЛИЧКО, київський міський голова:
— Звертаюсь до представників «Київенерго», щоб ви розглянули питання встановлення цього року лічильників тепла в усіх будинках Києва. Упевнений, що більшу частину витрат повинні взяти на себе монополісти. Це буде справедливо».

До речі

Вплинути на черговість встановлення лічильника може «проблемність» будинку. І йдеться не так про технічний стан, як про активність мешканців. Під лежачий камінь вода, як відомо, не тече. От і без запиту від мешканців лічильник також встановлюватиметься довше.
«Що можуть зробити самі споживачі? Кожен поодинці — майже нічого. Тому перший крок — потрібно об’єднатися. І я зараз говорю не про ОСББ. Законом України про органи самоорганізації населення передбачено створення будинкових комітетів — представницьких органів. Процедуру створення описано у самому законі», — каже Михайло Збирко. Свого часу він очолював профільну житлово-комунальну комісію у Київраді і знає всю цю «кухню» зсередини.
Після завершення організаційних моментів на черговому засіданні комітету приймається рішення про звернення з вимогою «допомогти», «забезпечити», «посприяти» зі встановленням будинкового лічильника тепла до: Київської міської ради, місцевих та народних депутатів, закріплених за округом, профільної комісії, департаменту КМДА та міністерства, житлово-експлуатаційної організації, самого КМДА, Кабінету Міністрів. Не зайве, радить експерт, написати і до самої теплопостачальної компанії. І робити це потрібно паралельно і настійливо.