Попри складну ситуацію, у Донецькій і Луганській областях набирає обороти весняна посівна.
Однією з найгостріших проблем, з якими зіткнулися аграрії на сході України, є те, що в результаті бойових дій дуже багато їхніх полів та угідь заміновано.
Про весняно-польові роботи в агропромисловому комплексі регіону розповів голова Костянтинівської райдержадміністрації Володимир МАРИНИЧ:

«Посівна буде у тих районах, де немає бойових дій, немає проблеми із замінованими полями.
От сьогодні проводимо нараду з керівниками сільськогосподарських підприємств району, запросили представників правоохоронних органів і військових підрозділів. На порядок денний винесено питання про заходи безпеки під час проведення весняно-польових робіт на території району.
Проблема в тому, що на частині посівних площ відбувалися бойові дії, тож починати роботи без попередньої підготовки небезпечно, і зараз ведуться роботи з їх «демілітаризації». На деяких полях перебуває військова техніка, проте у більшості випадків з командирами підрозділів вдається знайти компроміс.
Щоб не було розбіжностей, з військовими постійно підтримуємо зв’язок, озвучуємо проблеми, а вони в міру можливості їх розв’язують. Там техніку заберуть, там саперів запросять для розмінування полів. Разом з офіцерами групи цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України склали план-графік обстеження полів. У нас нерозв’язаних питань немає, знаходимо спільну мову, чим можемо — допомагаємо.
Сільськогосподарські підприємства району перебувають на різному рівні готовності до весняно-польових робіт. Критичних випадків я не бачив. Більшість аграріїв цілковито готові: мають запаси насіння, добрив, засобів захисту.
Ситуація для українського селянина тепер справді тривожна. Але не настільки, щоб згортати роботу та бігти світ за очі».
«У нас просто на полі лежать снаряди, що не розірвалися, в лісопосадки забороняємо нашим працівникам ходити — вони заміновані», — розповів про ці труднощі голова селянсько-фермерського господарства «Династія», що в селі Іванопілля Костянтинівського району, Вадим.
«Цього року — весна рання. Утім, боюся, найпростіша операція із закриття вологи в ґрунті на багатьох ділянках може залишитися невиконаною. Уже сьогодні механізатори попереджають, що згодні виїхати в поле лише після того, як його обстежать сапери.
Борони, плуги, сівалки та інший реманент наші умільці підготують навіть за найгіршого розкладу. А от заправити баки тракторів, по суті, немає чим. Солярку купуватимемо пізніше, коли трохи знизиться в ціні.
Тепер про стан посівів озимої. Рослини благополучно перезимували, синоптики на найближчий час не пророкують погодних катаклізмів. Тобто є вагомі підстави очікувати не гіршого, ніж торік, врожаю ранніх зернових.
Але це можливо лише за умови повного припинення бойових дій, очищення сільгоспугідь від вибухонебезпечних предметів і прийнятних цін на пальне. А якщо ні, то із сівозміни, як мінімум, на сезон будуть виведені десятки тисяч гектарів найродючіших чорноземів», — каже Вадим Вікторович.
«Якщо виявили щось схоже на боєприпаси, що не розірвалися, чи невідомий вам предмет — в жодному разі не пересувайте його, не намагайтеся самостійно розмінувати: він може будь-якої миті вибухнути», — розповідає командир групи розмінування капітан Артур Кіносян: «У таких випадках необхідно добре запам’ятати його місце знаходження; встановити попереджувальні знаки або огородження навколо; негайно сповістити про небезпечну знахідку місцеві органи влади або міліцію.
Так само треба діяти, якщо виявили натягнуту волосінь або дріт у траві на місцях боїв, де проходила лінія фронту. Це може бути розтяжка, тобто міна-пастка. У жодному разі не треба її смикати або перерізувати.
Для виконання завдань з розмінування й очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у нас сформовані спеціальні групи саперів, які виконують функціональні обов’язки як на передовій, так і на території, що раніше перебувала в зоні контролю сепаратистів. Наприклад, щодня така група проводить пошук і знешкодження вибухонебезпечних предметів та боєприпасів на території від 0,5 до 1 га.
Основні складності полягають у тому, що це суцільне розмінування — дуже великі площі. Також є труднощі у тому, що поле густо «засіяне подарунками» від терористів, що багато снарядів, які не розірвалися, мінних розтяжок, протипіхотних і протитанкових. Найнебезпечніші саморобні фугаси, адже принцип їх дії на місці оперативно складно розгадати. За характером вибухонебезпечного предмета приймаємо рішення про його знищення чи знешкодження.
Робота сапера — особлива, пов’язана із чималим ризиком. Недолік майстерності, зневага до правил розмінування призводить до тяжких наслідків. Один необережний рух — і ти ніколи не довідаєшся про свою помилку. Доводиться ретельно контролювати кожну дію.
Але ми швидко звикли до нових умов і з мінами знаходимо спільну мову», — посміхаючись каже Артур Валерійович.
Керівник групи цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України майор Юрій Соколовський:
— У терористів до саперів особливе ставлення, адже будь-яка міна, фугас чи розтяжка — це внесок у дестабілізацію ситуації в регіоні, в чому вони дуже зацікавлені.
Що далі — то складніше працювати українським саперам: росіяни постійно вчать бойовиків вибухової справи. І з кожним виїздом установлені заряди усе складніше знайти та дедалі важче знешкодити.
Місцеві мешканці часто звертаються по допомогу до керівництва АТО з проханням провести розмінування навколишніх сіл, адже на присадибних ділянках та навколо у землі є велика кількість вибухонебезпечних предметів, які не розірвалися.

Саме від роботи військових інженерів і груп розмінування сил АТО залежить, як швидко населені пункти повернуться до нормального мирного життя. За групами розмінування йдуть цивільні бригади, відновлюють функціонування водогонів, ліній передачі електроенергії та газопроводів (на знімку).
Наші фахівці також проводять роботу з розмінування посівних площ, розташованих на лінії розмежування з контрольованої бойовиками територією.
Перед тим як проводити посівні роботи, на полях, де тривали бойові дії, керівникам сільгосппідприємств і фермерам необхідно звернутися до офіцерів нашої групи або до військової комендатури із заявою на обстеження посівних площ.
Приступати до сільськогосподарських робіт можна тільки після того, як фахівці інженерних підрозділів обстежать і проведуть на полях необхідні роботи.
Ділянок для розмінування дуже багато, але наші саперні групи роблять усе можливе, щоб аграрії мали змогу займатися бізнесом, а місцеве населення не залишилося без коштів для існування через воєнні дії.
Сьогодні, наприклад, на околицях селища міського типу Курдюмівка капітан Артур Кіносян, сержант В’ячеслав Худолій, старший солдат Олександр Степанюк знешкодили чотири протитанкові міни. А це врятовані життя не тільки наших військовослужбовців, а й сільських мешканців Донбасу, які обробляють поля.

Фото автора.