У Верховній Раді відбувся всеукраїнський круглий стіл «Свобода мирних зібрань. Тенденції постмайданівської України та європейська практика». За дорученням Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана організатором заходу став Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Нині у суспільстві триває дискусія: потрібно приймати спеціальний закон про свободу мирних зібрань чи ні. Одні вважають, що це питання обов’язково треба регулювати законом, інші — що законодавчо регулювати не потрібно, бо будь-яка регуляція стане порушенням прав. У багатьох країнах Європи вважають недоцільним ухвалення спеціального закону про свободу мирних зібрань. Грузія запровадила законом обмеження — мирні збори можуть відбуватися на відстані не менш як 40 метрів від адміністративних будівель, однак таке положення розкритикувала Венеціанська комісія. Верховна Рада попередніх скликань розглядала декілька варіантів закону про свободу мирних зібрань, однак вони не були прийняті.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Георгій Логвинський (фракція «Народний фронт») висловив думку, що потрібно знаходити консенсус у цьому питанні. Нині парламентський комітет напрацьовує нову редакцію закону про мирні зібрання. «Принципи, закладені у законі про свободу мирних зібрань, мають бути максимально прозорими і зрозумілими, — відзначив Г. Логвинський. — Свобода мирних зібрань може містити лише виключні обмеження. Бо, скажімо, якщо перекриють бориспільську трасу, не зможуть добратися до аеропорту, перевезти хворих, і це вже буде порушенням інших законів і прав». Водночас парламентарій наголосив, що такі обмеження свободи мирних зібрань, які були на Майдані, такі помилки, які зробили українські суди під час торішніх подій — більше не можна допускати.
Голова всеукраїнського громадського об’єднання «Інститут Республіка» Володимир Чемерис презентував моніторинг дотримання свободи мирних зібрань в Україні та судових рішень вітчизняних судів щодо заборон на проведення мітингів і демонстрацій за 2014 рік, проведений за підтримки USІD, який свідчить про те, як змінилася ситуація після Майдану. У рамках моніторингу представники громадськості побували в усіх областях України, підготували посібник «Свобода мирних зібрань», де зібрано всі закони та нормативні акти, ратифіковані Україною Європейські конвенції та міжнародні договори, рішення Європейського суду з прав людини. В. Чемерис відзначив, що наприкінці 2013 року приводом до масових протестів та повстання в Україні стало саме порушення свободи мирних зібрань, і це було одним із головних гасел Майдану, що свідчить про значимість свободи мирних зібрань для суспільства. «Мирні зібрання — мітинги та акції протесту — найефективніший спосіб захисту громадянських і соціальних прав для українців і виступають «локомотивом історії», — сказав В. Чемерис. Водночас експерти відзначають, що деякі нові законодавчі ініціативи знову спрямовані на обмеження громадянських прав — свободи зібрань, свободи слова, що викликає стурбованість.
Скажімо, в одному із законів, внесеному до парламенту, запроваджується кримінальна відповідальність для учасників проплачених мітингів, що може використатися для провокацій — на мітингу з’явиться людина із якимись списками, й учасників мітингу зможуть затримати.
Голова Одеської обласної ради Михайло Шмушкович розповів про власний досвід оскарження в Європейському суді з прав людини судових заборон акцій протестів в Одеській області.
Представники громадських організацій відзначили ще одну нову тривожну тенденцію, яка виникла вже після Майдану, упродовж 2014 року: зросла кількість акцій протестів, проти учасників яких застосовують фізичну силу чи погрози інші протестувальники, противники цих зібрань, за бездіяльності міліції. Ця тенденція триває і у 2015 році — приміром, учасникам мітингів в Одесі та Житомирі проти зростання комунальних тарифів протистояло невідоме мілітарне угруповання, молодики у камуфляжі, котрі поводилися досить агресивно, а міліція за цим мовчки спостерігала.

Факт

Українські окружні адміністративні суди протягом 2014 року розглянули 115 позовів про обмеження права громадян на мирні зібрання. З них задоволено повністю чи частково 90.