Суспільство має подбати про освітні потреби учасників АТО. «Ми внесли законопроект, який повинен спонукати уряд створити програму підтримки освітніх потреб ветеранів АТО, тому що це дуже серйозна проблема , — наголосила під час прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. — Частині з них через інвалідність доведеться міняти професію...» Водночас запропонований групою народних депутатів законопроект №2335 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», на її переконання, цієї проблеми не вирішує.
Автори цього документу пропонують дозволити абітурієнтам під час вступу подавати сертифікати ЗНО минулих років, і, крім того, поспіхом запровадити так званий тест загальної навчальної компетентності. Один з аргументів на користь змін — бажання спростити доступ до отримання вищої освіти ветеранам АТО.
Лілія Гриневич закликала не спекулювати на цій темі і наголосила, що ухвалення законопроекту лише внесе хаос у проведення поточної вступної кампанії. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, такі новації є продовженням політики екс-міністра Дмитра Табачника, вони не сприяють підвищенню довіри до українських дипломів і можуть загальмувати реформу вищої освіти, яка базується на принципі університетської автономії. Директор УЦОЯО запевняє, що нині з низки об`єктивних причин неможливо порівняти результати тестування різних років.
На його думку, запропоновані зміни обмежують права випускників поточного року, які мають високий рівень знань і мотивації до навчання. Серед зареєстрованих на ЗНО-2015 майже 30 тисяч (або кожен дев`ятий) — випускники минулих років, які колись вже здавали зовнішнє незалежне оцінювання. «Ми подивились їхні результати — в середньому це 136 балів», — уточнив І. Лікарчук. Вони не стали студентами через низький рівень підготовки.
На думку експертів, у визнанні сертифікатів ЗНО минулих років зацікавлені непопулярні виші. За словами проректора Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимира Бугрова, Спілка ректорів вищих навчальних закладів України не підтримує таких ініціатив, за винятком однієї регіональної ради, яка до неї входить.
«Ректори зацікавлені у збільшенні кількості абітурієнтів як ресурсу, що дасть змогу отримати фінансування, — вважає експерт Реанімаційного пакету реформ Світлана Благодєтєлєва-Вовк. — Проблема України полягає в тому, що ми — в демографічній ямі. Ми цей ресурс вичерпали. Як компенсувати? Залучити всі ресурси інших років, абітурієнтів різних років. Це найпростіший шлях. Але є й інший спосіб — інтернаціоналізація вищої освіти. Наразі Україна використовує свій потенціал на 88%. Чому ректори не роблять цього? Бо в це треба вкладати кошти. Навіщо робити інвестиції, коли простіше ухвалити популістський закон і прийняти до вишів усіх, хто раніше до них не потрапив».
На вчорашній прес-конференції в МОН проти законопроекту висловився і міністр освіти і науки Сергій Квіт. Він зазначив, що визнання старих сертифікатів порушує рівність абітурієнтів, оскільки тести різніх років відрізняються за структурою і складністю.
За словами його першого заступника Інни Совсун, порівнювати сертифікати ЗНО різних років некоректно, тому що це нагадує бажання на спортивних змаганнях зарахувати комусь із олімпійців його торішні досягнення. Крім того, цьогоріч змінилися принципи оцінювання результатів тестування. Починаючи з 2015-го пороговий бал ЗНО визначатиметься за принципом «склав/не склав». Абітурієнти, які його не подолають, не зможуть вступати до вишів поточного року.
