Телевізійникам пропонують скоротити час, відведений на рекламу і телепродаж до 15 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення. Відповідні зміни до закону про рекламу підтримали народні депутати під час засідання парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Нині законодавством встановлено, що цей час не може перевищувати 15 відсотків, а впродовж виборчого процесу — 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби. Нововведення, на думку авторів законопроекту, дасть змогу збалансувати фінансові інтереси телеорганізацій і рекламодавців та інтереси глядачів, а також наблизить наше законодавство до стандартів Євросоюзу.

Окремо на засіданні комітету народні обранці зупинилися на внесенні поправок до президентського проекту змін, які стосуються доступу до публічної інформації у формі відкритих даних. Документ подано, як один із заходів реалізації Антикорупційної стратегії. За словамиголови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар (на знімку), його позначено як першочерговий і планують розглянути в сесійній залі мало не у вівторок. У процесі підготовки до другого читання надійшло два десятки поправок до цього документа. Усі, хто долучився до роботи над проектом змін, а це народні депутати, експерти та представник Президента Дмитро Шимків, вели активну полеміку. В її результаті вдалося досягнути консенсусу в тому, як втілювати в життя зміни, що відповідають сучасним світовим тенденціям. Депутати також підтримали зміни до статті 13 закону про авторське право та суміжні права, вилучивши норму, яка визначає співавторами інтерв’ю особу, яка дала його та взяла.
Усі розглянуті на засіданні законопроекти так чи інакше стосувалися адаптування нашого законодавства до Європейських стандартів. Для того, щоб зробити цю роботу більш системною, народні депутати на засіданні комітету вирішили створити робочу групу, до якої, крім парламентаріїв, увійдуть також представники Ради Європи. Під час засідання вони висловили бажання співпрацювати і готовність надати максимальну підтримку з боку міжнародних і національних експертів. Приміром, Сербії вдалося адаптувати своє законодавство до європейського за півроку саме завдяки системному документу, в якому прописали всі зміни із конкретними часовими термінами і персональною відповідальністю. Натомість у нас ця робота нині ведеться уривками. Ми ніби латаємо діри в старому законодавстві. «Для України є пріоритетом виконання Угоди про асоціацію із ЄС, — зазначила Вікторія Сюмар, — і Коаліційна угода значною мірою базується на цьому. Вочевидь, це є пріоритетом і для комітету». Парламентарій назвала законопроекти, над якими, на її думку, варто розпочати роботу невідкладно: закон про прозорість медіа власності, про роздержавлення ЗМІ (після висновків міжнародних організацій), нова редакція закону про телебачення і радіомовлення. «Дуже важливо отримати спільне бачення того, що ми хочемо отримати на виході», — наголосила парламентарій. За її словами вже на наступному зібранні комітету призначать дату першого засідання робочої групи, яка напрацює комплексний підхід до розробки цих та інших документів