Письмовий дозвіл на... посадку картоплі випросили частина жителів селища Вороновиця на Вінниччині у свого голови Віктора Стецького. Земля під городами тепер не їхня. Селяни кажуть, її у них вкрали. Тишком-нишком без згоди переоформили шість гектарів, на яких було 84 окремі ділянки, на трьох невідомих їм людей. Щоб з’ясувати, як це сталося, понад п’ять місяців оббивають пороги різних кабінетів. Поки що марно.
«Перебираю бараболю і плачу: землю забрали...»
«Хто «вкрав» землю? Голова знає, але не каже» — у статті під таким заголовком «Голос України» (24.03.2015) розповідав про проблему мешканців Вороновиці. Поки фахівці з Держземагенства у Вінницькій області, а також представники Вінницької районної та обласної влади з’ясовують, як вдалося без згоди людей переоформити 84 ділянки, площею по 4—5 соток кожна, у приватну власність трьох осіб, весна не чекає. Невдовзі час садити бараболю.
— Перебираю картоплю і плачу, — розповідає кореспонденту «Голосу України» пенсіонерка Ніна Серпухова. — Що тепер з нею робити? Де садити? Все подорожчало, за світло і воду треба платити більше. Без городу в такий час залишитися страшно. Ходити з простягнутою рукою сільські люди не звикли. Їм совість такого не дозволяє. Це городяни можуть просити і не червоніти, а ми звикли до роботи.
За словами співрозмовниці, у них на двох з чоловіком було чотири сотки землі. Ігор Іванович, так звати чоловіка, працював у колишній «Сільгосптехніці», потім підприємство змінило назву на «Агромаш». Це він отримав ділянку, бо Ніна Йосипівна трудилася на місцевій швейній фабриці. Ще у 1996 році тодішнє Вороновицьке колективне сільгосппідприємство імені Можайського надало згадані шість гектарів землі 84 працівникам місцевого «Агромашу».
— І я, і чоловік кожен маємо понад сорок років трудового стажу, — продовжує співрозмовниця. — І що ми заробили за цей час? У мене пенсія 1130 гривень, а в чоловіка на 40 гривень більше. Нині це копійки, за які неможливо прожити. Трохи земелька виручала, а що тепер?.. Хто ж міг подумати, що держава, на яку ми працювали все життя, нас не зможе захистити від таких спритників. Як це так? Б’ємося, як риба об лід, а добитися правди не вдається.
Заблукали у документах
У середині березня обурені люди провели акцію протесту під стінами селищної ради. Дехто тримав у руках аркуші паперу з написами: «Стецький, поверни людям вкрадену землю!».
— Тоді пан Стецький божився, що не має жодного стосунку до цієї землі, бо вона за межами населеного пункту, — каже депутат селищної ради Олена Карасенко. — Мовляв, такими ділянками розпоряджалася на той час районна державна адміністрація. Коли ми перевірили, з’ясувалося, що на документах про викопіювання землі значиться підпис нашого голови. Він знав про переоформлення шести гектарів в інші руки, хоча розумів, що її обробляють жителі села вже багато років. Є три документи — кожен на площу по два гектари. І на кожному підпис нашого селищного голови. Ми зняли ксерокопію з усіх трьох викопіювань.
З власної ініціативи активісти відшукали ще один документ — рішення загальних зборів уповноважених представників КСП імені Можайського про надання землі у користування працівникам «Агромашу».
— У селищній раді, чомусь, не виявилося такого документа, — продовжує Олена Карасенко. — Голова пояснював, що архів не впорядкований. Таким він прийняв його від попередника. Ми звернулися в районний архів. Там здивували ще більше — документи з селищної ради не передавали в районний архів з... 1993 року. Порадили підняти документи колишнього КСП імені Можайського. Серед них знайшли згадане рішення загальних зборів КСП. Датовано воно 20 лютого 1996 року. Тоді господарство надало у користування працівникам «Агромашу» загалом шість гектарів землі. Є також книга обліку платежів земельного податку за те, що ми користувалися землею. Її відшукали в архіві селищної ради.
Люди здивовані й обурені тим, що самотужки мають здійснювати такі дії. Кажуть, хіба це їхня справа? Адже звернення з приводу незаконної, на їхню думку, оборудки із землею надіслано у районну, обласну адміністрації, є вони так само у районній й обласній структурах Держземагентства, повідомляли й у правоохоронні органи.
— Скрізь констатують факт, що земля вже передана у приватні руки, — каже Олена Карасенко. — Але, чомусь, ніхто не виявляє бажання простежити, як це сталося? Ми здогадуємося, чому. Бо якщо встановити істину, комусь з чиновників доведеться відповідати за незаконно прийняте рішення.
Днями делегація обдурених селян з Вороновиці знову прийшла на прийом до голови Вінницької облдержадміністрації Валерія Коровія. Кажуть, що раніше були у його попередника. Той нічим не допоміг. Пан Коровій запевнив, що проблемою займеться прокуратура. Йому на це відповіли, що вже були там. Отримали відповідь, що нині прокуратура позбавлена повноважень перевіряти такі питання. Тому їхнє звернення передали у структури Держземагентства. Але й там «гінці» побували. І не один раз. Приймав їх і попередній, і новий керівник. Одне слово, коло замкнулося.
Щоб уникнути скандалу з новими власниками під час посадки картоплі, селяни звернулися до селищного голови Віктора Стецького.
«Ми з осені землю угноїли, удобрили, затратилися на це, рук доклали, а тепер хтось інший має скористатися плодами нашої праці?» — так говорили люди керівнику селища. Той на словах обіцяв залагодити питання з новоявленими власниками, щоб ті дозволили нинішньої весни посадити картоплю. Селяни наполягли підтвердити сказане письмово. Голова пояснював, що не знає, як такі документи пишуться. Селяни самі написали текст і голова погодився поставити на ньому підпис та скріпити печаткою. Тепер мають «документ» на бланку селищної ради (№137 від 30.03.2015) такого змісту: «Я, Стецький Віктор Борисович, доводжу до Вашого відома, що в даний час веду перемовини з власником земельної ділянки <...> щодо надання можливості вам, жителям селища Вороновиця, вулиця Жовтнева, у 2015 році користуватися земельними ділянками, виступаю гарантом того, що власник претензій до Вас не має».
Тож Ніна Серпухова, як добре розвесниться, садитиме бараболю. Так само, як інші односельці, у яких відібрали наділи. Якщо ж їм перешкоджатимуть це робити, люди готові й до акцій протесту. Селищного голову попередили: перекриють рух на автотрасі державного значення. Дорога саме проходить недалеко від місця, де розташовані земельні ділянки.
Вінницька область.
Cеляни чекають на прийом у голови облдержадміністрації.
Фотокопія дозволу селищного голови на посадку картоплі.
Фото автора.
