У нашій країні багато років існувало декілька значущих для соціуму перманентних явищ, які не залишали байдужими громадян. Це збір урожаю, призов до армії та державні тендери. Система закупівель за державний кошт «в особливо великих розмірах» товарів і послуг відома своєю неефективністю й корумпованістю. Її реформа має позбавити тендерні процедури цих хвороб і зробити їх прозорими для соціуму. Електронні торги нині перебувають у тренді реформ, які намагається проводити уряд. При цьому фахівці стверджують: панацеї від розкрадання не існує. Однак потрібно створити умови, які не дадуть змоги тендерним комісіям порушувати закон.
Серед переваг електронних тендерів у департаменті держзакупівель Мінекономрозвитку називають: прозорість і відкритість усього процесу, зменшення впливу людського фактора, зниження ціни за рахунок обов’язкового проведення електронного аукціону.
Торги в електронному форматі поки що необов’язкові для держорганізацій і держпідприємств. Однак досить бажані. Вони, на думку Президента України, дадуть змогу подолати корупцію.
Питання в тому, чи зможуть українські учасники торгів і замовники грати за новими, чесними правилами і законами, а не за старими схемами? На жаль, поки що за наших реалій провести електронний тендер ще не означає одержати «європейський результат».
Серед новаторів закупівельного експерименту «на чесність», без сумніву, — Міноборони. Більшість закупівель воно проводить у режимі онлайн, деякі — за спрощеною процедурою. Однак, на жаль, не завжди бездоганно.
А от інше відомство Мінінфраструктури, здавалося, з самого початку все робило правильно і прозоро. Ще на початку року очільник міністерства Андрій Пивоварський зобов’язав галузеві державні підприємства й адміністрації проводити всі тендерні закупівлі з онлайн-трансляцією процедури обрання переможця. Це стосується Укрзалізниці, аеропорту «Бориспіль», Адміністрації морських портів України, «Укрпошти», держпідприємства обслуговування повітряного руху «Украерорух» і ДП «Укрзалізничпостач». Однак тендери, які вони проводили, тривали небездоганно...
16 лютого відбулося розкриття конкурсних пропозицій з закупівлі дизельного палива для залізничної галузі. Тендер на поставку ста тисяч тонн палива виграла компанія «ВОГ АЕРО ДЖЕТ», повідомили в Укрзалізниці.
«Це перший у залізничній галузі конкурс, який транслювався в режимі онлайн. Ми вирішили транслювати ключові тендери в галузі, зокрема залізничній. Крок за кроком ми робитимемо цей процес максимально відкритим», — зазначив напередодні міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. (Відеозапис процедури розміщено на Youtube).
Забігаючи наперед анонсованого тоді «відкритого шляху», відзначимо, що профільному відомству довелося часто зупинятися. І вже оглядаючись на пройдений відрізок шляху, присутні 31 березня на засіданні Кабміну журналісти не приховували усмішок, слухаючи, як міністр інфраструктури, презентуючи уряду план реконструкції українських доріг, говорив про прозорість проведення тендерів з надання послуг і закупівель матеріалів для їх ремонту.
Ну а тоді в тендері переміг «ВОГ». Політичний експерт Олександр Аронець у своєму блозі, посилаючись на проект «Наші гроші», написав, що ціна на дизельне пальне у «ВОГ» виявилася більшою за ринкову. Мовляв, до торгів не допустили дрібних гравців, змусивши заплатити за лот забезпечення пропозиції майже 11 мільйонів гривень... 
Пізніше почалися тендери щодо «Укрпошти» й «Украероруху». Але не відбулися. 
Антимонопольний комітет України заблокував проведення низки відкритих торгів підвідомчих Мінінфраструктури підприємств, припинивши державні закупівлі до ухвалення рішення за скаргами суб’єктів господарювання — учасників торгів 
(ідеться про проведення конкурсних торгів ДП «Укрзалізничпостач», УДППЗ «Укрпошта» і ДП «Украерорух»).
У свою чергу, Міністерство інфраструктури закликало АМКУ швидше розглядати скарги й не зупиняти проведення конкурсних торгів, повідомили в прес-службі МІУ.
31 березня 2015 року АМКУ скасував результати конкурсних торгів через скаргу одного з учасників, і «Украерорух» не зміг укласти новий договір страхування.
«Під час тендера «Украерорух» одержав конкурсні пропозиції, за якими розмір страхової премії з договору страхування був значно нижчим за діючі умови. Зокрема, краща пропозиція передбачала плату на суму 335 тисяч доларів на рік, що фактично дорівнює квартальній платі за діючим договором. Отож завдяки процедурі закупівель суму контракту вдалося знизити майже вчетверо», — інформує міністерство.
Однак через «тиск з боку зацікавлених сторін» державному підприємству не вдалося укласти контракт на вигідніших умовах, скаржаться у профільному відомстві. Але руки не опускають. Тендерний комітет «Украероруху» оголосив про повторне проведення конкурсу. Документацію конкурсних торгів опубліковано 2 квітня 2015 року. Розкриття пропозицій учасників призначено на 13 травня.
Без сумніву, добрі наміри й економія держкоштів — вагомий аргумент. Однак у процедурі держзакупівель «ціна питання» — лише один бік медалі. Другий — законність угоди й гарантії її виконання. 
І в цьому разі розбір польотів і шкоди потерпілим був би неповним без пояснень усіх сторін. Річ у тім, що причиною рішення АМКУ щодо тендера страхування «Украероруху» стало недотримання замовником вимог тендерної документації. А саме — відсутність у двох із трьох учасників торгів, у тому числі у переможця — торговельно-страхової компанії «Бусин» (Київ), підпису перестрахувальника, що підтверджує перестрахувальне покриття. Необхідні документи з підписами, які підтверджують перестрахувальне покриття, були тільки у третього учасника торгів СТ «Іллічівське». Однак треба розуміти надзвичайну важливість цих документів, оскільки відсутність надійного перестрахувального захисту за ризиком може призвести до негативних наслідків. Адже у разі страхової події «Украероруху» доведеться компенсовувати шкоду за кошт держави... Така ситуація однозначно негативно вплине на репутацію «Украероруху» й України в цілому.
Зрозуміло, що керівництво Мінінфраструктури висловило невдоволення заблокуванням Антимонопольним комітетом конкурсних торгів щодо ДП «Украеорух». Свою позицію заступник міністра Володимир Омелян оприлюднив у «Фейсбук». 
Однак подобається це комусь чи ні, АМКУ у процесі закупівель за державний кошт відіграє роль третейського судді. І обстоює передусім закон, а не інтереси учасників тендерів. 
Ця інституція незаангажована, що неодноразово доводила на практиці, виконуючи покладену на неї законодавством функцію органа оскарження. Антимонопольний комітет у боротьбі компаній і підприємств за право одержати державне замовлення (і відповідно плату за нього бюджетним коштом) протистоїть тендерному рейдерству. І робить це не емоційно і пафосно, а аргументовано, оперуючи винятково законодавчим інструментом.
«Комітет з конкурсних торгів ДП «Украерорух» пішов на прямі порушення вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», допустивши до оцінки учасників, які не відповідали встановленим ним вимогам документації конкурсних торгів. Так, ці учасники не надали (і за словами представника замовника — не могли надати) копію документів про попереднє розміщення не менш як 99% загальної страхової суми громадянської відповідальності з підписами всіх перестрахувальників-нерезидентів, які мають необхідний рейтинг фінансової надійності, як того вимагали умови документації конкурсних торгів. Надані двома учасниками, у тому числі переможцем, у складі своїх пропозицій конкурсних торгів документи не мають підписів усіх перестрахувальників-нерезидентів. Це підтвердив на засіданні колегії також представник ДП «Украерорух», — ідеться в офіційному повідомленні Антимонопольного комітету України.
Виходить, що голова тендерного комітету на засіданні адміністративної колегії Антимонопольного комітету сам визнав факт порушення вимог документації тендерних торгів. Наявність такого визнання поки що залишається без уваги правоохоронних органів. Не було проведено відповідних перевірок й не вжито відповідних заходів. А такі процедури могли б убезпечити Україну від шкоди і негативних наслідків у цілому.
А поки що чесність і прозорість проведення державних закупівель під керівництвом Мінінфраструктури викликають чимало запитань. Як наслідок — часті скарги до АМКУ. Можна, звичайно, дотримуватися позиції профільного відомства і сприймати ситуацію як «блокування роботи», однак скарги надходять за всіма критеріями проведення торгів — це і ціна питання, і дотримання тендерної документації, і якість проведення онлайн-трансляцій, що само собою наштовхує на роздуми...
13 травня заплановано проведення повторного тендера ДП «Украерорух». І цього разу, щоб не потрапити в халепу знову, керівництво «Украероруху» пішло найпростішим шляхом, виключивши «конфліктний» пункт у тендерній документації про обов’язкову наявність перестрахувального захисту. Однак, як стверджують фахівці, якщо страховий випадок все-таки настане, відповідальність нестиме не керівництво «Украероруху», а коштів на повне покриття шкоди не вистачить, навіть якщо продати активи ТОП-10 страхових компаній України.
P.S. Cподіватимемося, що повторне проведення тендерних торгів стане чудовою нагодою для всіх учасників і замовника врахувати помилки минулого і здати контрольну з електронних торгів без помилок і недоліків — чесно, прозоро і відкрито. Цього треба вчитися!