Космічне мислення на тлі економічних негараздів, або Таємниці виживання вітчизняних планетаріїв

23 травня 2015 282

Ніде правди діти: більшість пересічних українців сприймають планетарії як розважальний додаток до шкільної програми — таку собі дитячу забавку. Натомість у світі ця «забавка» є поштовхом до формування у молоді справжнього космічного мислення та пізнання себе як частинки великої планети Земля. А часто і першим кроком на шляху у велику науку. Про це керівники та лектори планетаріїв із різних куточків України говорили «Голосу України» у ході зустрічі з нагоди 55-річчя Херсонського планетарію під час колективного інтерв’ю для «Голосу України».

Популяризація знань та «додаток» до підручників

Директор Харківського планетарію, секретар Союзу планетаріїв України Галина Жєлєзняк.
— Галино Василівно, як почуваються українські планетарії в умовах кризи?
— По-різному. Донецький планетарій, приміром, був одним із кращих в Україні. Та з відомих причин був закритий ще з літа минулого року. Зараз його робота також практично паралізована, і це наш гострий біль. Утім, успішно працюють планетарії Києва, Харкова, Дніпропетровська, Вінниці, Херсона. Через руйнування старої будівлі закритий стаціонарний планетарій в Одесі, натомість створили планетарій-павільйон у Миколаєві. Лише торік ці заклади відвідало понад двісті тисяч гостей, що переконливо доводить: інтерес до них не згас і ніколи не згасне.
— Хто зараз є господарем у планетаріях?
— Частина з них залишилася у віданні громадської організації —товариства «Знання». Інші стали комунальною власністю. З’явилися й приватні мобільні планетарії, зручні для маленьких залів. Приватизаційні конфлікти нашу систему в основному обійшли, хоча інвестори їй також не завадили б.
— Як стосовно державної підтримки?
— Обходимося без неї. Але прошу зрозуміти правильно: головне завдання планетаріїв полягає не тільки і популяризації знань про астрономію та космос як додатку до шкільних підручників. Вони формують у дітей те саме космічне мислення, яке дозволяє відчути себе частинкою великого світу, зробити перший крок у науку. Нам є про що розповідати молоді. Адже Україна входить у десятку світових лідерів у сфері космонавтики, дослідження об’єктів дальнього космосу, астероїдної небезпеки, перемінних зірок — так званих маяків Всесвіту. У нас працюють відомі астрономічні лабораторії, а тільки з Харковом пов’язане життя 22 космонавтів — вони тут або народилися, або проходили підготовку.
Аби юні патріоти заслужено пишалися Батьківщиною, їм треба про це дохідливо розповідати. Та для цього необхідні нові відеопрограми і нові підходи. А розробляти їх, по суті, нікому — планетарії зосереджені на виживанні у надскладних умовах нової економічної реальності. Тому була б дуже доречною допомога держави в організації невеликого дослідницького центру з колективом у декілька науковців під егідою якогось з інститутів НААН України, що міг би над цим працювати.
Такий підхід, до речі, прийнятний у всіх розвинутих країнах світу, де існує близько п’яти тисяч планетаріїв. Звичайно, на їх базі діє і якась розважальна інфраструктура з ухилом у комерцію. Але водночас там працюють і серйозні фахівці з астрономії та географії, психологи, режисери, сценаристи та навіть професійні артисти. За кордоном влада всіляко стимулює розвиток планетаріїв, створення під їх дахом музеїв, дослідницьких центрів. Чому б і Україні не надихнутися цим прикладом?

Нова програма коштує 15—20 тисяч доларів

Старший лектор Вінницького планетарію Марія Левченко:
— Наш планетарій — мабуть, єдина в світі така установа, що підпорядкована міському комунальному підприємству «Зеленбуд», яке опікується газонами та парками. Просто будівля планетарію розташована у Центральному парку Вінниці, а цей комплекс обслуговує саме «Зеленбуд». Від такого альянсу маємо певні вигоди: після знесення сухих дерев у парку отримуємо безплатні дрова для нашого твердопаливного котла. Вінницький планетарій два роки не працював — тривав капітальний ремонт його будівлі. Завдяки тодішньому голові Вінницької міськради, а нині очільнику Верховної Ради України Володимиру Гройсману на ці роботи з міського бюджету дали два мільйони гривень, і з листопада минулого року ми знову відкрилися — оновлені.
Директор Дніпропетровського планетарію Сергій Линтовський:
— У радянські часи аудиторію Дніпропетровського планетарію на три чверті наповнювали відвідувачі з сусідніх міст та регіонів. Але нині все навпаки: такі поїздки для груп школярів чи студентів стали надто дорогі. — Скажімо, виїзд автобусом з Кривого Рогу до Дніпропетровська і назад коштує 350 гривень. Такі витрати мало кому по кишені. На додачу, дитячі подорожі зараз — це ще і вагомий пакет документів, страховки, супровід ДАІ. Визначилися, що треба завойовувати дніпропетровську публіку, але містяни вибагливі: за свої гроші хочуть і комфорту, і цікавих програм. А минулої зими Митна академія, від якої ми отримуємо тепло, задля економії відправила студентів на двомісячні канікули, нагріваючи батареї лише на вісім-десять градусів Цельсію. От і весь комфорт. Щоправда, зараз у міському бюджеті передбачили 950 тисяч гривень на облаштування автономної котельні для планетарію. Тож тепло для гостей взимку ми забезпечимо, а з новими відеопрограмами важко. Програма на п’ятнадцять-двадцять хвилин коштує п’ятнадцять-двадцять тисяч доларів, а де їх узяти?
Директор Миколаївського планетарію Олена Шевченко:
— Миколаївський планетарій відкрився тільки в грудні минулого року. Маємо обладнання для повнокупольної трансляції зображення через сферичне дзеркало, а програму для трансляції встиг надати Донецький планетарій. За цей час наш заклад вже відвідало близько чотирьох тисяч глядачів — дорослих та дітей. Причому не тільки миколаївців — навіть туристи з Одещини приїжджають.
Директор Херсонського планетарію Ольга Храмцова:
— Херсонський планетарій нині є колективним підприємством. Відвідувачів вистачає, але всі доходи від продажу квитків та нових шоу «з’їдають» витрати на обслуговування старої будівлі та комунальні послуги. Єдине, на що спромоглися — це придбати повнокупольне обладнання для цифрової проекції, завдяки чому картини космосу заграли для дітлахів новими яскравими барвами. Для подальшого розвитку планетарію будь-яка допомога від міста чи області нам не завадила б, та про неї досі залишається тільки мріяти.

Записав Сергій ЯНОВСЬКИЙ.