Парламентська хроніка


Ранкове засідання 22 травня


Чинник незадовільного життя літніх людей змушує Кабінет Міністрів наполягати на якомога швидшому реформуванні пенсійної системи. На цьому наголосив під час години запитань до уряду у Верховній Раді міністр соціальної політики Павло Розенко. За його словами, солідарна система вже вичерпала себе. Розрив із надходженнями в Пенсійний фонд і його витратами змушує щороку витрачати 80 мільярдів гривень державних коштів для того, щоб українці могли отримувати хоча б ті мізерні нарахування, які існують нині.

За таких умов можна говорити лише про незначні індексації пенсій, а не про істотне їх підвищення, констатував урядовець. З огляду на такі обставини, вважає П. Розенко, влада має показати європейський шлях розвитку пенсійної системи. Для цього, за його словами, не потрібно вигадувати нічого нового, а варто використати досвід сусідніх держав, які вже провели реформу в себе і мають від неї позитивні результати.


Розповідаючи, що саме варто зробити для оновлення системи, міністр наголосив на переході до єдиного принципу нарахування виплат. «Спецпенсії будуть скасовані», — запевнив він з парламентської трибуни під оплески народних депутатів. А запровадження накопичувальної системи має зменшити навантаження на солідарну систему, наголосив П. Розенко. Крім цього, такий підхід забезпечить умови, за яких кожен громадянин стане персонально зацікавленим у тому, щоб доходи були повністю легальними для забезпечення достойної старості. Серед плюсів нового підходу урядовець назвав можливість успадковувати пенсію. Якщо людина весь час накопичувала чесно зароблені гроші, але пішла з життя раніше, аніж встигла їх витратити, кошти зможуть отримати нащадки.


Запровадження накопичувальної системи можливе лише в умовах економічного піднесення країни, наголосив урядовець. За його підрахунками, це стане можливим уже в січні 2017 року. До того часу варто внести низку поправок до чинного законодавства, створити державний накопичувальний фонд, подбати про гарантії для народних заощаджень, які, до речі, повністю бере на себе держава. П. Розенко закликав народних депутатів проголосувати за пенсійну реформу вже наступного сесійного тижня.


Міністр юстиції Павло Петренко говорив про важливість децентралізації влади. Жодні реформи не матимуть очікуваного результату, якщо не вдасться забезпечити можливість вирішення проблем маленького українця просто на місці його проживання, переконаний він. Міністерство юстиції спільно із фракціями коаліції розробило два комплексні законопроекти, які пов’язані із децентралізацією надання адмінпослуг. Йдеться передусім про передачу повноважень із реєстрації нерухомості й бізнесу місцевим органам влади та запровадження можливості надання послуг електронними сервісами (йдеться про реєстраційні дії).


Пізніше народні обранці шляхом голосування перенесли оголошення депутатських запитів для того, щоб розглянути низку законопроектів, які не встигли проголосувати поточного тижня. Так, за основу та в цілому вдалося ухвалити проект змін, які стосуються оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов’язаннями. Удосконалення Податкового кодексу підтримали 242 парламентарії. Запропоновані зміни стосуються державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, чи боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечуються державними або місцевими гарантіями. За словами голови профільного комітету Ніни Южаніної, ці норми вже діяли в нашій країні 15 років, але випадково були зняті з січня цього року, коли приймалися комплексні зміни. У свою чергу, це викликало запитання у зовнішніх інвесторів, яким стало не вигідно заходити на наш ринок.


У першому читанні парламентарії проголосували законопроект №2862, яким скасовуються пільги на судовий збір для представників прокуратури та фіскальних служб. За словами Павла Петренка, нині 60 відсотків справ розглядається проти громадян. Це й не дивно за умови, що державні установи не сплачують судових зборів на відміну від простих українців. На таку несправедливість звернув увагу Міжнародний валютний фонд. Ухвалення законопроекту запроваджує єдині підходи для всіх, а також дозволить подвоїти надходження коштів до бюджету, наголосив урядовець і закликав проголосувати законопроект за основу та в цілому. І хоч голосування тривало вкрай важко, але проекту все-таки вдалося зібрати 229 голосів. Окрім вищезгаданого, він також стосується уточнення переліку процесуальних документів, за подання яких до суду справляється судовий збір, визначення розміру ставок судового збору, уточнення порядку його сплати та повернення вже сплаченого.


Не менш складно голосували вчора народні обранці й за проект закону №1165, яким передбачається впровадження в кримінальне процесуальне законодавство інституту громадського звинувачення в сфері службових злочинів з ознаками хабарництва з метою отримання державою реальної допомоги громадянського суспільства в протидії корупції. У законодавство вводиться нове поняття «громадський обвинувач». Ним може виступати будь-яка юридична або фізична особа, в якої буде чималий арсенал можливостей для збирання на надання судові інформації про корупційну діяльність посадовців. Законом також декриміналізуються такі дії, як контрабанда спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Авторами цих змін стали 25 народних депутатів, а під час обговорення всі підтримували необхідність їх ухвалення. Однак під час голосування законопроект заледве був ухвалений в цілому.


А ось з приводу документа, який стосується запровадження єдиного підходу до нарахування пенсій, дійти консенсусу не вдалося. Кабінет Міністрів досі не зміг подати виписаний належним чином документ, який би передбачав відповідні зміни. У парламенті було два законопроекти, які передбачали відтермінування розгляду цього питання до липня та до грудня цього року. Однак знайти голоси для підтримки якогось із них не вдавалося. Тож, за словами Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, це питання стане першим у порядку денному наступного сесійного тижня.

ДОСЛІВНО

Міністр юстиції Павло Петренко: «Наші громадяни і органи влади на місцях більше готові до реформ, аніж в центральних органах влади. Ми це побачили, коли передали повноваження з формування локальних кошторисів громадам. За чотири місяці перевиконання місцевих бюджетів становлять 40 відсотків».

 

Степан Кубів, Андрій Іванчук.

 

Володимир Литвин, Андрій Артеменко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.