Вечірнє засідання 21 травня
Ухваливши в першому читанні законопроекти про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та про внесення змін до Закону «Про Митний тариф України» (щодо скасування ввізного мита на електромобілі), Верховна Рада зробила крок до стимулювання попиту на електромобілі в Україні.
Ці законопроекти передбачають тимчасове, до 1 січня 2020 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та ввізним митом операцій із ввезення на митну територію України електромобілів.
Як зазначив доповідач, народний депутат Геннадій Кривошея, у нас є можливість шляхом надання пільг для ввезення електромобілів в Україну скоротити використання енергоносіїв, стимулювати розвиток інноваційних галузей, збільшити продаж електроенергії та поліпшити екологічну ситуацію.
«Вартість проїзду ста кілометрів на електромобілі коштує майже 10 гривень, а вартість проїзду такої самої відстані на звичайному автомобілі становить в середньому 150 гривень», — сказав Г. Кривошея.
Народний депутат Тетяна Острікова, підтримавши законопроект, водночас зауважила, що задля недопущення будь-яких зловживань із законопроекту треба виключити тролейбуси, а також транспортні засоби, обладнані гібридними двигунами, та ті, що використовуються у промисловості.
У першому читанні прийнято законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері теплопостачання та сфері житлово-комунальних послуг». За словами заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Альони Бабак, цей законопроект покликаний унеможливити подальше встановлення тарифів нижче від рівня економічно обґрунтованих витрат. Водночас документ містить норму, яка дозволяє встановлювати тарифи з відхиленням від економічно обгрунтованих витрат на виробництво за умови відшкодування з відповідного бюджету.
А от законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку підтримано не було. За словами першого заступника голови НБУ Олександра Писарука, пропоновані зміни передбачають, що прибуток Нацбанку насамперед спрямовується на поповнення загальних резервів, та забороняють авансове перерахування прибутку центрального банку до бюджету. Крім того, пропонується скасувати імперативну норму, яка зобов’язує НБУ надавати прогнози валютного курсу та прибутку Нацбанку під час бюджетного процесу. «Це не означає, що Нацбанк усувається від відповідальності за ці показники, а лише свідчить про те, що ми намагаємося уникнути надмірного тиску на Національний банк, який може привести до того, що він буде морально зобов’язаний виконувати і дотримуватися забезпечення виконання цих показників», -підкреслив О. Писарук.
Так само не вдалося ухвалити законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо поліпшення бізнес-клімату).
Бурхливі дискусії супроводжували розгляд законопроекту «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» (реєстр. №1558-1). Доповідач, голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка зазначив, влада не може так довго самоусуватися від вирішення проблеми валютних кредитів. «Ви бачите, як проходять масові мітинги під будівлями парламенту та Національного банку. Частина валютних позичальників вже почали голодування під стінами Верховної Ради», — сказав він та закликав підтримати законопроект.
Водночас Юрій Луценко запропонував при розгляді цього питання прийняти рішення ad hoc. За його словами, після ухвалення законопроекту в першому читанні, замість професійного розгляду документ, на жаль, наповнили популістськими гаслами, які неприйнятні для будь-якої економіки. «Наприклад, перераховувати кредити по курсу долара за 5 гривень є абсолютно неможливим. Про це ми говорили і з організаторами, і з громадськістю, з професіоналами. Тому вношу пропозицію розглянути закон 1558-1 і у зв’язку зі спірними нормами перенести його на третє читання до бюджетного комітету, оскільки він потребує бюджетних затрат», — наголосив він.
Зрештою, після ухвалення законопроекту 227 голосами у другому читанні та відсутністю голосів для його прийняття в цілому 242 парламентарії підтримали пропозицію Ю. Луценка про направлення законопроекту на третє читання.
