Поляки поставили на зміни. За результатами другого туру президентських виборів діючого главу держави Броніслава Коморовського змінить Анджей Дуда. Хоча на момент здачі номера ще не було офіційних даних Державної виборчої комісії, процентне співвідношення екзит-полів 52:48 показало, що різниця в голосах значно перевищила межі соціологічної похибки (до 2%), а отже, лідера перегонів встановлено.

Вартою поваги є гідна реакція на поразку Броніслава Коморовського, який продемонстрував, що є державним діячем високого класу. «Так вирішили громадяни вільної і демократичної Польщі. Демократія полягає у тому, що виборчі вердикти не лише визнають, а й шанують», — заявив президент, вітаючи свого суперника з перемогою та бажаючи йому вдалого президентства для добра країни. Не менше політичного такту продемонстрував і переможець. Анджей Дуда (на знімку) подякував Б. Коморовському за суперництво в ході перегонів. Політологи схильні вважати це ознакою започаткування нової якості польської політики, спрямованої на подолання разючих поділів за партійною ознакою — на прихильників «Права і справедливості» (ПіС) та Громадянської платформи (ГП) та «відбудову спільноти».

 


Перелічуючи чинники, що допомогли Анджею Дуді перемогти, варто особливо підкреслити такі: штаб кандидата-переможця весь час затушовував його партійну приналежність до ПіС і максимально підкреслював зв’язок Броніслава Коморовського з правлячою з 2007 року ГП, розчарування якою в суспільстві значно зросло. Окрім того, опозиційний кандидат уміло акцентував увагу на необхідності кардинальних змін у різних сферах життя країни, зокрема, на владному олімпі. Виборця переконали також обіцянки А. Дуди про зниження пенсійного віку, зменшення податкового тиску, підтримки національного виробника, забезпечення молоді робочими місцями, аби та не мусила масово виїжджати за кордон у пошуках кращого життя.


За даними соціологів, своєю перемогою А. Дуда завдячує молоді (віком від 18 до 29 років) та мешканцям сіл, які «поставили» на нього. Загалом соціальні обіцянки нового президента експерти оцінили на суму від 175 до 300 мільярдів злотих. Проте вирішальне слово в цих питаннях має в польській системі організації влади не президент, а уряд, склад якого визначають результати виборів до Сейму, котрі відбудуться восени цього року. Тож політологи небезпідставно вважають закінчення президентської кампанії початком парламентської, яку, на хвилі перемоги А. Дуди, має всі шанси виграти спрагла влади опозиційна ПіС, взявши на свої штандарти вже апробовані гасла та обіцянки.


Більше реальних можливостей впливу польський президент має на формування і керування зовнішньою та безпековою політикою. А. Дуда обіцяє вести більш активну зовнішню політику, яка «підкреслюватиме польські інтереси» та матиме за мету виведення Польщі на позицію «локального лідера Центрально-Східної Європи».


Аналітики позиціонували новообраного главу держави як проамериканського та євроскептичного політика. Хоча сам А. Дуда під час передвиборної кампанії дав зрозуміти, що «з усіх сил добиватиметься європейської солідарності», водночас він не приховує критичного ставлення до «слабості інституцій ЄС». Зокрема, вказував на відсутність представників Брюсселя (голови Європейської ради Дональда Туска чи очільника дипломатії ЄС Федеріки Могеріні) під час переговорів у Мінську. На його переконання, у питаннях «політики стримування Росії» вирішальну роль відіграватиме «єдність країн Заходу».


А. Дуда не має наміру відвідувати Москву, «поки не буде стабілізовано ситуацію в Україні». Втім, новий президент не декларував й готовності до ймовірної самостійної відправки Польщею своїх військовиків в Україну. На його думку, такі кроки, як і все, що пов’язано з військовою підтримкою нашої держави, може відбуватися виключно в рамках спільних рішень країн-членів НАТО. У питаннях реалізації української державою євроінтеграційного курсу, на думку А. Дуди, «Польща повинна підтримувати Україну дипломатично, повинна бути її своєрідним адвокатом, представником на міжнародному форумі». Проте не слід виключати, що декларована підтримка може бути обумовлена певними вимогами. «Якщо Україна хотітиме мати з нами добрі відносини», то муситиме реалізувати таку політику, яка вестиме до примирення народів», — наголошує А. Дуда, обіцяючи зайняти «рішучу позицію» у відносинах з офіційним Києвом щодо «неприпустимості прославляння УПА». Офіційно головні вектори програми нового президента будуть представлені після його вступу на посаду 6 серпня.


Варшава.


Фото PAP/УКРІНФОРМ.