Перефразовані і винесені в заголовок слова керівника фермерського господарства «Землероб» Станіслава Косенка з Новоукраїнки є не лише істиною, підтвердженою життям, а й найкращою характеристикою того, хто їх промовив. В тривожний час поєднання небайдужості з прагненням до дій в ім’я рідної країни, збереження її цілісності, миру на своїй землі стало сенсом життя багатьох наших співгромадян.

Сповнений бажання особисто брати участь у визвольній війні, інакше події на сході України не назвеш, Станіслав Косенко неодноразово рвався на фронт. Але ті, хто перебуває там, постійно його зупиняють: «Ти більше потрібен тут... Пшеничні та соняшникові поля — твоє поле брані. Якщо ти вправно господарюватимеш на землі, дбаючи не лише про добробут своєї родини та місцевої громади, а й допомагаючи українській армії та підтримуючи її бійців — користі буде в рази більше».
Тож свій шлях боротьби за мир в Україні господарник торує, постійно надаючи фінансову та матеріальну допомогу військовим. Для закупівлі запасних частин для військової техніки 3-му Кіровоградському полку спеціального призначення виділено 20 тис. грн., для придбання необхідного військового спорядження бійцям батальйону «Айдар» — 40 тис. грн. Також Станіслав Косенко посприяв у ремонті працівниками СТОВ «Степ-Агро» автомобіля УАЗ, у придбанні бронежилетів для мобілізованих земляків, постійно переказує кошти на вирішення інших армійських проблем, в т. ч. через раду сільгоспвиробників району, доставляє на передову продуктові набори і військову амуніцію — і це далеко не повний перелік добрих справ. Усе вищезазначене стало у загальну суму, що вже давно перевищила кілька сотень тисяч гривень.
Укотре Станіслав Косенко разом із іншим волонтером Михайлом Нікуліним привезли з Києва для бійців першої зенітно-ракетної батареї тепловізор, кошти на який збирали усією громадою Новоукраїнщини. А в одну з останніх поїздок добровільні помічники українських воїнів доставили в зону бойових дій не лише придбані на зібрані кошти біноклі та радіостанції, а й тушонку та ковбаси, вироблені з фермерської продукції, домашні заготівлі та речі від односельців, дитячі малюнки школярів із села Воронівка.
З настанням тривкого умовного «перемир’я» Станіслав Косенко не перестав перейматися такою важливою для всіх справою, а вкотре вирушив у зону війни волонтером — допомагав доправити в одну з військових частин продукти та відремонтований спільними зусиллями автомобіль ЗІЛ-131, переданий для потреб військових сільгоспвиробником із села Новоєгорівка Рачиком Осипяном.
«Ми бачили поля, засіяні мінами, осколками «Градів» та артилерійських снарядів, — ділиться отриманими враженнями Станіслав Косенко. — Дивлячись на обгорілу землю, на зруйновані населені пункти, розумієш, що насправді кожен із нас готовий відмовитись від багато чого, тільки б на таку згорьовану пустку не перетворилася вся держава. Сьогодні важливо зрозуміти — ми повинні зробити усе можливе і неможливе, щоб не допустити цього. Не допустити поневолення своїх рідних і близьких, загарбання Батьківщини. Варто усвідомити, що там, на передовій, за нашу Україну гинуть найкращі. Гинуть ті, хто не захотів залишатися байдужим до ситуації в державі. Гинуть за нас із вами»...
Небайдужі хлібороби продовжують активно займатись волонтерською роботою. Допомагаючи коштами, продуктами, запчастинами до техніки, своїм прикладом Станіслав Косенко залучає до благородної справи й колег-фермерів та одноосібників, інших земляків. Щоб жила і квітла його рідна Новоукраїнщина і вся Україна.

Кіровоградська область.

 

Станіслав Косенко (крайній праворуч) з воїнами та волонтерами під час передачі техніки та іншої допомоги.

Фото з сімейного архіву Станіслава Косенка.