15 квітня 2015 року в газеті «Голос України» було опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації». Законодавцями внесено низку змін, спрямованих на посилення соціального захисту військовослужбовців, які після демобілізації повертаються до мирного життя.

Повторний призов — не раніш як через шість місяців

За загальним правилом звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у запас або у відставку. Демобілізовані бійці, які лікарськими комісіями не визнаються непридатними і не досягли граничного віку перебування на службі, мають бути звільнені в запас. До квітня 2015 року не існувало норми, яка б забороняла військовим комісаріатам повторно мобілізувати таких бійців, до того ж вони вважаються такими, що вже мають бойовий досвід.
Запроваджено обмеження щодо призову громадян, мобілізованих та звільнених зі служби у запас. Така заборона діє протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби. Водночас ці особи можуть бути призвані для виконання військового обов’язку за їх згодою.

Соціальні пільги пораненим

Більшість працівників, які були мобілізовані навесні минулого року, повернулись і стали до роботи. Проте чимало бійців перебувають на лікуванні, працювати фактично не мають змоги. З огляду на ці обставини внесено зміни в статтю 119 Кодексу законів про працю України, вже вчетверте за останній рік.
Нагадаємо, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову. Цей період збереження трудових гарантій триває не більше року. Якщо зазначені особи вирішили продовжити військову службу за контрактом, за ними зберігаються місце роботи та середній заробіток більше ніж на один рік.
Новацією закону є те, що гарантії збереження місця роботи та середнього заробітку поширено на працівників, які під час проходження військової служби дістали поранення та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми. Державна компенсація середнього заробітку обмежується строком. У разі поранення військовослужбовця вона завершується з моменту взяття бійця на військовий облік у військовому комісаріаті після звільнення з військової служби у разі закінчення ним лікування.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Строк трудової зайнятості мобілізованих продовжили

14 травня 2015 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду», яким передбачено внесення чергових змін до ст.119 Кодексу законів про працю, зокрема щодо продовження строку збереження місця роботи та середнього заробітку до 18 місяців, а тим військовослужбовцям, які уклали контракт на проходження військової служби, — до закінчення строку дії контракту. Цей закон набуде чинності на наступний день після опублікування в газеті «Голос України».

Перевага під час скорочення штату

Ще однією важливою гарантією для мобілізованих є переважне право на залишення на роботі у разі скорочення. Це стосується працівників з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну службу. Переважне право враховуватиметься протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Як бачимо, законодавці намагаються максимально захистити демобілізованих бійців та створити умови для того, щоб хлопці швидше адаптувалися до повноцінного життя.

Наталя ТИТАРЕНКО, юрист.