Кіски-бантики, прощальний вальс старшокласників... Батьківські фотокамери напоготові: сьогодні — Свято останнього дзвоника. Останнього перед шкільною реформою, яку вже наступного року відчують на собі приблизно 10 мільйонів наших співгромадян.
12 років навчання світить малюкам, які підуть до школи 2016-го, заявляє профільний міністр Сергій Квіт. Проте на старшокласників істотні зміни чекають уже наступної весни: усі державні іспити (ДПА) вони складатимуть у формі ЗНО. Цього року за такою процедурою пройшов тільки один — з української мови й літератури, та й той не минув без скандалу. Випускники та їхні батьки поскаржилися до Українського центру оцінювання якості освіти на те, що кілька запитань сертифікаційної роботи не мали однозначної відповіді або були сформульовані некоректно. Зрештою суперечливі моменти владнали: в окремих випадках усі відповіді абітурієнтів зарахували як правильні.
Керівник УЦОЯО Ігор Лікарчук заявив: скандал був інспірований репетиторською спільнотою, ЗНО провели успішно, поєднання тестування з державними іспитами зробило останні достовірнішими, хоча й визнав, що процедура не ідеальна. Батьки б сказали — негуманна.
На Заході випускників теж перевіряють зовнішніми екзаменами (у вигляді тестів), але приблизно за місяць до них старшокласники припиняють заняття у школі і мають час підготуватись. В Україні, де освітня реформа завжди залежала від бюджетної економії та особливостей чергового опалювального сезону, ця розкіш дітям просто недоступна.
За словами Ігоря Лікарчука, у багатьох навчальних закладах ще в четвер писали річну контрольну з математики, а наступного дня, у п’ятницю, — ЗНО із «солов’їної». Словом, у нашій школі 11-й клас — не для вразливих чи слабких на нерви...
Іспит за принципом «два в одному» був до того непродуманим, що тільки після його проведення вчителі почали з’ясовувати, як чинити з випускниками, котрих через певні порушення (наприклад, виявлену в кишені шпаргалку) виставили з аудиторії. ЗНО вони не написали, ДПА також. Постфактум у МОН роз’яснили: цим невдахам дозволять перескласти державну підсумкову атестацію.
Адже інакше вчителі просто не зможуть їм виставити оцінки в шкільному атестаті...
Тим часом обіцяне Міністерством освіти зменшення навчального навантаження на школярів залишилося суто декларативним. Про це пише у листі до нашої газети народний вчитель України Петро Лосюк: «...У старшокласників щодня 7—8 уроків, а в сільській місцевості більшість учнів витрачають 3—5 годин, щоб дістатися до школи і звідти додому...». У випускному класі вони мають 20 предметів, до того ж на 4 з них виділено по півгодини, а на три — по одній годині на тиждень. Що можна засвоїти з цього «калейдоскопу» за такий короткий час? Як підготуватися до ЗНО? Таке запитання педагог хотів би поставити міністру.
...Під завісу навчального року профільний комітет Верховної Ради та МОН презентували проект базового закону «Про освіту», який має «закласти підвалини» масштабної шкільної реформи. Він передбачає повернення до 12-річки, але з п’ятирічною початковою школою, чотирирічною середньою і трирічною старшою. «Експерти з народу» запідозрили, що тепер малюків почнуть заганяти до класів уже в 5-літньому віці. Під час презентації закону про це згадав освітній міністр Сергій Квіт. І заспокоїв: у документ закладають інший принцип — дитина може піти до школи у 6—7 років. От тільки з яким настроєм вона туди ходитиме і якими знаннями її там намагатимуться «нафарширувати» — велике питання...
Так само під завісу навчального року Верховна Рада проголосувала за збільшення кількості шкільних уроків фізкультури (з двох до трьох на тиждень) — задля збереження здоров’я юного покоління. Кажуть, що з найбільшим ентузіазмом цю новину сприйняли у сільській школі, де фізкультуру, математику, історію і ще кілька предметів викладає... учитель праці.
