Хто і чому гальмує розвиток морських портів Херсонщини

«Валіза без ручки»

У «підвішеному стані» опинився другий за потенціалом морський торговий порт Херсонщини — Скадовський. Стратегічний для регіону об’єкт ледь животіє через зупинку своєї основної годувальниці — міжнародної українсько-турецької поромної переправи Зонгулдак—Скадовськ. Вона перестала діяти, бо прохідний канал Джарилгацькою затокою сильно замулився. Але ще до кінця минулого року фарватер знову поглибили, причальні споруди бюджетним коштом відремонтували, витративши на все про все майже десять мільйонів гривень («Голос України» про це писав). У січні 2015-го керівництво порту та держпідприємство «Адміністрація морських портів України» переможно відрапортували про готовність Скадовського МТП знову приймати пороми на 80—100 вантажівок. Та минув місяць, другий, а жодних поромів біля терміналів порту чомусь не з’явилося.
Прості скадовчани вже захвилювалися, адже переправа — це і доходи до місцевого бюджету, і гарно оплачувані робочі місця (водіям транзитних вантажівок здають помешкання, годують у численних прибережних кафе тощо), а ні того, ні іншого як не було, так і немає. Посадовці МТП від коментарів ухиляються, в чому автор цих рядків пересвідчився особисто. Зателефонував начальнику адміністрації порту Олегу Проточенку і почув від нього лише пораду шукати пояснень в Адміністрації морських портів України. Але й тут необхідну інформацію з цього приводу громадськості подають напрочуд суперечливо — послуговуючись нею, правди дошукатися важко.
— За моєю інформацію, початок роботи поромної переправи затримується через те, що інвестор, готовий надати пороми, виставив додаткову вимогу про знесення кількох допоміжних споруд на території порту для підвищення безпеки руху вантажівок, які з’їжджають з порома та заїжджають на нього. А знесення будь-якої будівлі на балансі держави — це тривала бюрократична процедура. Хоча це все усні пояснення: жодних письмових повідомлень про остаточний термін відкриття міжнародної переправи від Адміністрації морських портів України ми не отримували, — підсумовує міський голова Скадовська Олександр Гавриш. — Для курортного міста порт останнім часом перетворився на якусь «валізу без ручки», що її тяжко нести, і викидати шкода. Доходів у бюджет міста він майже не приносить, з оформленням землі зволікає. Втрачаємо час, втрачаємо вантажі та гроші.

Як убили порт

Задля справедливості треба зазначити, що Скадовський морський торговий порт — не один такий економічний «сиротинець» на Херсонщині. Окрім нього, є ще порт у Генічеську на Азовському морі, який узагалі стоїть, і оживати найближчим часом, схоже, не збирається.
— Наш порт нормально не працює вже десять років, і, звісно, хотілося б повернути його до роботи. Але для цього треба поглиблювати фарватер, ремонтувати обладнання. Підрахували, що витрати становитимуть майже десять мільйонів гривень. Звернулися до Мінінфраструктури України: допоможіть з фінансуванням. Отримали відповідь: шукайте інвесторів, котрі забезпечать вантажопотік, і надайте хоча б протоколи намірів. Та з якого дива приватні інвестори будуть укладати договори про вантажні операції із портом, який бозна-скільки не працює? — задається риторичним питанням перший заступник голови Генічеської РДА Олексій Сищенко (на знімку). — На мою думку, держава зробила велику помилку, позбавивши порт у Генічеську господарської і юридичної самостійності та передавши його Бердянському морському торговому порту як портопункт. Судячи з усього, у керівництва Бердянського МТП бажання розвивати другорядну для нього структуру немає — додатковий конкурент на Азовському морі йому не потрібен.
За підрахунками економістів, для виходу Генічеського порту на прибутковість йому достатньо «перевалювати» 2,5 мільйона тонн вантажів щороку — в середньому по двісті з лишком тисяч тонн на місяць. А це ж іще й двісті додаткових робочих місць! За умови роботи Генічеського МТП перевезення вигідні: тут залізнична вітка електрифікована й по ній можна не ганяти тепловози, заправлені дорогим дизпаливом. Та біда не в залізниці — просто у нас, як завжди, бракує грошей, аби гроші заробляти.

Дурні, бо бідні. Бідні, бо дурні 

Власне, з усіх морських портів Таврії єдиним підприємством, яке почуває себе більш-менш добре, залишається Херсонський морський торговий порт. Як повідомив на конференції трудового колективу начальник місцевої філії ДП «Адміністрація морських портів України» Сергій Ігнатенко, тільки минулого року ХМТП прийняв та відправив 1,45 мільйона тонн вантажів, перерахував податків та інших обов’язкових платежів на 42,3 мільйона гривень, постійно підвищує зарплату працівникам. Але й він у нинішньому стані фактично сягнув межі свого розвитку. На рейді часом не вистачає місця для суховантажів, і порт уже три роки добивається через Мінекології України та інші контролюючі установи узгодження можливості розмістити додаткову якірну стоянку біля Тендрівської коси Чорного моря. Керівництво у міністерстві за цей час змінилося кілька разів, начебто змінювалися й підходи до справи, та «віз і нині там».
Херсонський морський порт нещодавно було внесено до переліку державних підприємств України, які підлягають приватизації. Але інвестор, згодний стати його власником, поки що не зголосився. Нині обговорюється навіть можливість його викупу місцевою громадою і перетворення на комунальне підприємство. Але Херсонська міськрада поставилася до цієї пропозиції без ентузіазму, і на обговорення сесії її не винесла. Тож питання досі «у підвішеному стані».
Так само порт не може знайти спільної мови із місцевою громадою стосовно ділянки для будівництва нового термінала обробки контейнерних вантажів. Адміністрація МТП хоче «плацдарм» на протилежному боці Дніпра, бо там недалеко залізниця. Міська ж рада Херсона нагадує, що на тому боці дачі городян, і їм життя під гуркіт коліс вагонів та двигунів суховантажів аж ніяк не видасться раєм. Тому пропонують «обживати» Стебліївський лиман, однак він занадто мілководний — подекуди до двох метрів. А днопоглиблювальні роботи заберуть надто багато державних грошей, тож домовленості за два роки дискусій досягти досі не зуміли. І запропонувати альтернативний варіант нікому не до снаги. Чого такі бідні — бо дурні! Чого дурні — бо бідні!

Херсонська область.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Факт

У 2014 році загальний обіг вантажів у Скадовському МТП становив 58,38 тисячі тонн. Це на 78,9 відсотка менше, ніж у 2013-му, коли поромна переправа працювала, а вантажообіг сягав 276,25 тисячі тонн..

ДО РЕЧІ

До Іспанії імпортують... глину

Досить незвичайний вантаж надійшов на «перевалку» до морського торгового порту Херсона. Це так звана керамічна глина для виробництва кахлів, яку завод в Іспанії замовив на Донеччині — на території, контрольованій українською владою. Начальник ХМТП Сергій Ігнатенко каже, що з порту вже відвантажили на кораблі та відправили 60 тисяч тонн такої глини. А до кінця року обсяги, згідно з домовленостями з відправниками, мають збільшитися до 120—130 тисяч тонн. 
Загалом завдяки новим контрактам, в останні місяці обсяги переробки вантажів у морському торговому порту Херсона збільшилися на двадцять відсотків. А це — додаткові відрахування до бюджету і гарантія соціальної стабільності в трудовому колективі підприємства, яке для регіону є стратегічним.